Термомодернізація та удосконалення інженерних систем корпусу Ф Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2025.52.32-46Ключові слова:
термомодернізація, автоматизований індивідуальний тепловий пункт, теплова ізоляція, рекуперація теплотиАнотація
У статті висвітлені науково-обгрунтовані заходи з проведення термомодернізації громадської будівлі, які передбачають оновлення у відповідності до сучасної нормативної будівельної бази інженерних систем створення мікроклімату. Дослідження проводяться паралельно з реалізацією проєкту «Вища освіта України» з термомодернізації будівель закладів вищої освіти, який підтримується Європейським інвестиційним банком та НЕФКО. Впровадження розроблених та затвердженних заходів з модернизації системи вентиляції, теплопостачання та опалення в комплексі з утепленням усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій, за попередніми розрахунками, повинно підвищити енергоефективность будівлі навчального корпусу «Ф» Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”. Найбільш енергоефективними заходами при реконструкції інженерних систем у цьому проєкті є влаштування автоматизованого індивідуального пункту, використання рекуператорів у системах вентиляції, утеплення трубопроводів систем опалення та теплових мереж у неопалюваних приміщеннях будівлі.
Посилання
DSTU 9190:2022. Energy performance of buildings. Method for calculation of energy use for space heating, cooling, ventilation, lighting and domestic hot water. https://gazobeton.org/sites/default/files/sites/all/uploads/dstu_91902022_energetichna_efektivnist_budivel_metod_rozrakh.pdf DSTU B EN 15251:2011. Indoor environmental input parameters for design and assessment of energy performance of buildings addressingindoor air quality, thermal environment, lighting and acoustics (EN 15251:2007, IDT). http://www.mathcentre.com.ua/download/dstu_en_15251-2011.pdf
DSTU-N B А.2.2-13:2015. Energy performance of building. Guidance on the application of energy assessment of buildings. https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu-n_b_a.2.2-13_2015.pdf
SOU OEM 08.002.41.032:20ХХ. System for environmental certification and ecolabelling according to DSTU ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT). Public buildings. Environmental criteria and method for life cycle assessment. Second draft. https://www.knuba.edu.ua/zaproshuyemo-do-obgovorennya-drugoyi-redakcziyi-proyektu-novyh-ekologichnyh-standartiv-budivnycztva-do-rozrobky-yakyh-zalucheni-eksperty-knuba/
DBN V.2.5-67:2013. Heating, ventilation and conditioning. https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3074971619479783152
Method for determining the energy efficiency of buildings With the Ammendments. Approved by the Order of MINREHION of Ukraine 11 July 2018 No 261, 27.10.2020 No 261, the Order of Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine 27.10.2020 No 261 and the Order of Ministry for Development of Communities, Territories and Infrastructure of Ukraine 11.06.2023 No 484 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0822-18#n14
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександра Череднікова, Дмитро Гузик, Віктор Мілейковський, Артем Харченко, Артем Соснін, Микола Чередніков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
