Нові підходи до організації централізованого теплопостачання
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2021.39.38-46Ключові слова:
системи централізованого теплопостачання, низькотемпературні системи, безвуглецева енергетика, відновлювані джерела енергії, енергетичні системиАнотація
Системи централізованого теплопостачання міст України знаходяться в глибокій кризі і потребують рішучих заходів для виходу з неї. Криза почалася ще в дев’яностих роках минулого сторіччя і поступово поглиблюється. Декілька спроб зупинити цей процес і вирівняти стан систем, що були задекларовані на державному рівні, не мали успіху. У той же час у країнах Північної Європи почався процес інтенсивного розвитку подібних систем, причому як на теоретичному рівні, так і в практичній реалізації теоретичних напрацювань. Згідно з теоретичним аналізом життєвого циклу систем централізованого теплопостачання вони знаходяться зараз на четвертому етапі свого розвитку в країнах Північної Європи. Цей етап має головні особливості – це зниження температури в мережі (температурний графік), поєднання систем централізованого теплопостачання з системами централізованого холодопостачання та їхня глибока інтеграція в загальну енергосистему міст, а також поступова заміна органічних палив на відновлювані джерела енергії. Системи централізованого теплопостачання в містах України знаходяться всього на другому етапі розвитку. Для збереження конкурентоздатності проти децентралізованих систем потрібен різкий перехід до третього та хоч би частково четвертого етапу розвитку подібних систем. На жаль, а ні в керівних органах, а ні в широкому загалі спеціалістів цього розуміння немає. Позачергове завдання – підвищення кваліфікації керівників та експлуатаційного стану міських систем централізованого теплопостачання та відповідальних осіб міських адміністрацій.
Посилання
2050 Long-Term Strategy Climate Action. URL: https://ec.europa.eu/clima/policies/strategies/2050_en (accessed on 19 March 2020).
S. Paardekooper et al., “Quantifying the Impact of Low-carbon Heating and Cooling Roadmaps,” Heat Roadmap Europe, Deliverable 6.4, 2018.
Stepanenko V. Bezopasnost v tsentralіzovannom teplosnabzhenіі v gorodakh Ukrainy. URL: htthttps://energy-security.org.ua/2020/02/bezopasnost-v-czentralyzovannom-teplosnabzhenyy-v-gorodah-ukraynы/p://energysecurity.org.ua/2020/02/bezopasnost-v-czentralyzovannom-teplosnabzhenyy-vgorodahukrayn%D1%8B% .
Stepanenko V. “Krizis skhem teplosnabzheniia ili vzlet energetycheskogo planirovaniia na Ukraine”.
Energosovet. 2012. №4(23). S. 82-86.
Zapatrina I.V., Lebeda T.B. “Zhilishchno-komunalnoe khaziaistvo – perspektivy razvitiia”. Ekonomika Ukrainy. 2012. №10. P. 34-44.
Nikitin E.E. “Kontseptualnye polozheniia modernizatsii sushchestvuiushchikh sistem tsentralizovannogo teplosnabzheniia”. Energotekhnolohii i resursosberezhenie. 2017. №2. P.11-21.
«Chaudes-Aigues: France’s first heating network» Source: https://www.dhcnews.net/chaudes-aigues-frances-first-heating-network/
«Industrial geothermal energy utilisation celebrates 200 years at Larderello, Italy» Source: Enel Green Power https://www.thinkgeoenergy.com/industrial-geothermal-energy-utilisation-celebrates-200-years-at-larderello-italy/
Thorsen Jan Eric. Progression of District Heating – 1st to 4th generation / Thorsen Jan Eric, Lund Henrik, Mathiesen Brian Vad // Environmental Science. – 2018.
Behnaz Rezaie. District heating and cooling: review of technology and potential enhancements / Behnaz Rezaie, Marc A. Rosen // Applied Energy. – 2012. – vol. 93. – iss. C. – P. 2-10.
Emily Pontecorvo. How to address New York City building emissions? One option: Start with steam. URL: https://whyy.org/segments/how-to-address-new-york-city-building-emissions-one-option-start-with-steam/
R. Gordon Bloomquist. Geothermal district heating system analysis, design, and development. URL: https://www.geothermal-energy.org/pdf/IGAstandard/ISS/2001Romania/bloomquist_dh.pdf
Oddgeir Gudmundsson. Distribution of district heating: 1^stGeneration. 2016. URL: https://www.linkedin.com/pulse/distribution-district-heating-1st-generation-oddgeir-gudmundsson/
Oddgeir Gudmundsson. Distribution of district heating: 2^stGeneration. 2016. URL: https://www.linkedin.com/pulse/distribution-district-heating-2nd-generation-oddgeir-gudmundsson/
Sokolov E.Ya. Teplovуe setі. Gosenergoizdat. 1956.
Lieberman N.B., Nіankovskaіa M.T. Spravochnyk po proektyrovanіiu kotelnуkh ustanovok tsentralіzovannogo teplosnabzhensia. Energiia, 1979.
Oddgeir Gudmundsson. Distribution of district heating: 3rd Generation. 2016. URL: https://www.linkedin.com/pulse/distribution-district-heating-3rd-generation-oddgeir-gudmundsson/
CASE STUDY | Wireless Temperature Monitoring for Energy Efficiency Optimization. 2020. URL: https://aranet.com/case-study-wireless-temperature-monitoring-for-energy-efficiency-optimization/
Energy saving in heat supply, ventilation and air conditioning systems Reference manual / L.D. Boguslavsky et al.- M .: Stroyizdat, 1990.-624 p.
Calderoni M, Babu Sreekumar B, Dourlens-Quaranta S, Lennard Z, Rämä M, Klobut K, Wang Z, Duan X, Zhang Y, Nilsson J, and Hargo L. Sustainable District Cooling Guidelines. IEA DHC/CHP Report, 2019. URL: https://www.ieadhc.org/fileadmin/documents/Annex_XII/2020_IEA_DHC_Sustainable_District_Cooling_Guidelines_new_design.pdf
Factsheet: EU Energy System Integration Strategy (July 2020) [Електронний ресурс]. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/fs_20_1295
Heating in Helsinki today. URL: https://energychallenge.hel.fi/heating-helsinki-today
New, unique heat pump utilising sea water heat to be built in Vuosaari. URL: https://www.helen.fi/en/news/2019/heat-pump-sea-water-heat-vuosaari
Metodychni rekomendatsii z rozroblennia enerho- ta ekonoefektyvnykh skhem teplopostachannia naselenykh punktiv Ukrainy, zatverdzheni Nakazom Minbudu Ukrainy vid 26.04.2006r. №147.
Pryimak O.V., Hlamazdin P.M. “Analiz tekhnichnykh rishen, shcho proponuiutsia pry rozrobtsi optymizovanykh skhem teplopostachannia mist Ukrainy”. Enerhoefektyvnist v budivnytstvi ta arkhitekturi. 2011. № 1. S.112-114.
Materialy proektu Skhemy teplopostachannia m. Kyieva na period do 2030 roku. URL: https://dzki.kyivcity.gov.ua/content/zvit-seo-proektu-shemy-teplopostachannya-m-kyieva-do-2030-roku.html
Natsionalnyi plan skorochennia vykydiv vid velykykh opaliuvalnykh ustanovok. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 8 lystopada 2017 roku № 796-r.
Teplova enerhiia ta hariache vodopostachannia. URL : https://www.nerc.gov.ua/
Nakaz vid 30.06.2016 № 188. Pro vnesennia zmin do Instruktsii pro poriadok provedennia tekhnichnoi inventaryzatsii obiektiv nerukhomoho maina. Ministerstvo rehionalnoho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrainy.
Intehratsiia nizkotemperaturnykh vozobnovliaemykh istochnikov energii v sistemy raionnogo energosnabzheniia: Rekomendatsii dlia lits, otvetstvennykh za formirovanie politiki: kratkii obzor. IRENA, Aalborg University, pri podderzhke Federal Ministry for the Environment, Nature Conservation and Nuclear Safety. Аbu Dаbi: IRENA, 2021. URL: https://irena.org/-/media/Files/IRENA/Agency/Publication/2021/March/Mar/IRENA_District_Energy_Systems_Summary_2021_RU.pdf?la=en&hash=D756F909D10C9EDBCD700885560390528504EE12
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 П. М. Гламаздін, К.О. Баранчук, О. В. Приймак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).