Аналіз та шляхи розвитку українського законодавства у сфері вимог до енергоефективності будівель
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2025.55.33-46Ключові слова:
енергоефективність, енергопотреба, енергоспоживання, первинна енергія, приведений опір теплопередачіАнотація
У статті пропонується енергоекономічний метод оцінювання рівня розвитку енергоефективості країни, який базується на сумарному споживанні первинної енергії та величині внутрішнього валового продукту. Результати оцінювання є якісними та не можуть застосовуватися для кількісного оцінювання сектору. Проте вони свідчать щодо недостатнього рівня впровадження заходів підвищення енергетичної ефективності будівель в Україні та значний потенціал впровадження таких заходів. Крім цього, проаналізовано підходи та кількісні показники вимог щодо сектору енергоефективності в країнах світу. Вказано на основні ключові фактори, які впливають на оцінку класу енергетичної ефективності будівель. Проаналізовано зростання населення міста Києва й Київської області та, відповідно, актуальність розвитку заходів підвищення енергоефективності в регіоні. Розкрито кількісні показники приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій та понять енергопотреби, енергоспоживання, первинної енергії в розрізі країн світу. Систематизовано можливі перспективні напрямки розвитку галузі в Україні. Виокремлено важливість коригування кліматологічних даних, які застосовуються в інженерному проєктуванні, а також необхідність детального врахування масивності та відповідної їй теплової інерції внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій.
Посилання
Capozzoli, A., et al. “Mining typical load profiles in buildings to support energy management in the smart city context.” Energy Procedia, vol. 134, 2017, pp. 865-874
Zelenko, V. A., et al. “Problema enerhoefektyvnosti u modeli staloho rozvytku Ukrainy: dosvid YeS.” Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy, no. 1, 2019, pp. 18-23 (in Ukrainian).
Fareniuk, H. H., et al. “Problemy podovzhennia resursu isnuiuchykh budivelnykh obiektiv.” Budivelni konstruktsii, no 78, 2013, pp. 53-59 (in Ukrainian).
Skochko, V., et al. “Minimization of heat losses in district heating networks by optimizing their configuration.” Problems of the regional energetics, no. 3(63), 2024, pp. 182-195
“Owid Homepage” Global Change Data Lab. Our World in Data. https://ourworldindata.org/
Minfin - vse pro finansy: novyny, kursy valiut, banky. https://minfin.com.ua/ (in Ukrainian).
Zaiats, V. “Rozvytok zhytlovoho budivnytstva yak faktor formuvannia zhytlovykh umov naselennia.” Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, no. 2, 2019, pp. 137-151 (in Ukrainian).
Economidou, M., et al. “Review of 50 years of EU energy efficiency policies for buildings.” Energy and Buildings, vol. 225, 2020, p. 225
Byba, V., et al. “Stan ta perspektyvy rozvytku budivelnoi haluzi Ukrainy.” Zbirnyk naukovykh prats Poltavskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu im. Yu. Kondratiuka, no. 4(2), 2013, pp. 3-9 (in Ukrainian).
Zhang, Y., et al. “Comparison of evaluation standards for green building in China, Britain, United States.” Renewable and sustainable energy reviews, vol. 68, 2017, pp. 262-271
Davis, I., et al. Mapping of existing energy efficiency standards and technologies in buildings in the UNECE region. United Nations Economic Commission for Europe, 2018
Moore, C., et al. Building energy standards and labelling in Europe. European Commision, 2019
Pohosov, O., et al. “Devising a methodology for assessing seasonal thermal energy generation by a combined heat source.” Eastern-european journal of enterprise technologies, vol. 1, no. 8 (133), 27 Feb. 2025, pp. 56-67
Carlander, J., Thollander P. “Drivers for implementation of energy-efficient technologies in building construction projects — results from a Swedish case study.” Resources, Environment and Sustainability, vol. 10, 2022, p. 100078
Pasichnyk, P., et al. “Experimental study of the aerodynamic characteristics of a solar air collector with an absorber made of carbon textile.” Lecture notes in civil engineering, 2024, pp. 426-435
Broberg, T., Kažukauskas A. “Information policies and biased cost perceptions - the case of swedish residential energy consumption.” Energy Policy, vol. 149, 2021, p. 112095
McKenna, R., et al. “Energy efficiency in the german residential sector: a bottom-up building-stock-model-based analysis in the context of energy-political targets.” Building and Environment, vol. 62, 2013, pp. 77-88 112095
Narayanan, M., et al. “Adaptiveness of a model predictive controller for a thermal-electrical renewable energy system in four different German single-family house energy standards.” Case Studies in Thermal Engineering, vol. 26, 2021, p. 101118
Dolšak, J., et al. “Estimating the efficiency in overall energy consumption: evidence from Slovenian household-level data.” Energy Economics, vol. 114, 2022, p. 106241
Oviir, A. “Life Cycle Assessment (LCA) in the Framework of the next Generation Estonian Building Standard Building Certification as a Strategy for Enhancing Sustainability.” Energy Procedia, vol. 96, 2016, pp. 351-362
Von Platten, J., et al. “The Renewing of energy performance certificates -reaching comparability between decade-apart energy records.” Applied Energy, vol. 255, 2019, p. 113902
Firląg, S. “How to meet the minimum energy performance requirements of technical conditions in year 2021?” Procedia Engineering, vol. 111, 2015, pp. 202-208
Deiaki pytannia zaprovadzhennia vymoh do budivel z blyzkym do nulovoho rivnem spozhyvannia enerhii. Nakaz Ministerstva rozvytku hromad ta terytorii Ukrainy No 168 vid 06.02.2025. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-25#Text (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр Погосов, Євген Кулінко, Богдан Козячина, Микола Кольчик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
