Еволюція теплових пунктів: від парових систем до теплових просьюмерів
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2025.53.6-19Ключові слова:
централізоване теплопостачання, теплові просьюмери, відновлювані джерела енергії, теплові пункти, енергетична ефективність, децентралізаціяАнотація
Теплові пункти є ключовою ланкою систем централізованого теплопостачання (ЦТ), що забезпечує ефективний розподіл теплової енергії між джерелом і споживачем. У статті розглянуто етапи еволюції теплових пунктів — від ранніх парових систем до сучасних індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з розширеними функціями керування. Особливу увагу приділено новітньому поколінню — двонаправленим ІТП (2Н-ІТП), які поєднують традиційні компоненти з можливістю залучення локальних джерел теплоти, зокрема теплових насосів, сонячних колекторів та технологічної відпрацьованої теплоти. Такі системи дозволяють не лише споживати теплоту з мережі, але й повертати надлишкову енергію до системи ЦТ за наявності відповідної інфраструктури. 2Н-ІТП сприяють формуванню теплових просьюмерів — активних споживачів і виробників теплоти, що відкриває нові можливості для балансування навантажень, зменшення викидів та інтеграції відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Впровадження таких рішень відповідає цілям оновленої Директиви ЄС з енергоефективності (EU/2023/1791), зокрема щодо розвитку сталого та гнучкого теплопостачання. Стаття узагальнює сучасні підходи до технічної реалізації 2Н-ІТП та їх роль у трансформації систем теплопостачання в умовах децентралізації та декарбонізації.
Посилання
Pipiciello M et al. "The bidirectional substation for district heating users: experimental performance assessment with operational profiles of prosumer loads and distributed generation." Energy and Buildings, vol. 305, 2024), p. 113872.
Sdringola, Paolo, et al. "Modelling a prototype of bidirectional substation for district heating with thermal prosumers." Sustainability, vol. 15.6, 2023, p. 4938.
Frison, Lilli, et al. "Model predictive control of bidirectional heat transfer in prosumer-based solar district heating networks." Applied Energy, Vol. 358, 2024, p. 122617.
Anania D. et al. "Thermal-hydraulic modelling of a flexible substation layout for low-temperature waste heat recovery into district heating." Energy, Vol. 328, 2025, p. 136386.
Johansen K, Sven W. "Something is sustainable in the state of Denmark: A review of the Danish district heating sector." Renewable and Sustainable Energy Reviews, vol. 158, 2022, p. 112117.
Angelidis Orestis, et al. "District heating and cooling networks with decentralised energy substations: Opportunities and barriers for holistic energy system decarbonisation." Energy, vol. 269, 2023, p. 126740.
Zinsmeister Daniel, et al. "A comparison of prosumer system configurations in district heating networks." Energy Reports, vol. 7, 2021, pp. 430-439.
Dino G. E. et al. "Modeling of a bidirectional substation in a district heating network: Validation, dynamic analysis, and application to a solar prosumer." Energy, vol. 284, 2023, pp. 128621.
Gallo Emmanuelle. "Skyscrapers and District Heating, an inter-related History 1876-1933." Construction History, vol. 19, 2003, pp. 87-106.
Zinger N. M., Bestolchenko, V. H., & Zhydkov, A. A. "Povyshenie effektivnosti raboty teplovykh punktov." Stroiyzdat, 1990.
Zinger N. M.. "Hidravlicheskie i teplovye rezhimy teplofikatsionnykh sistem." 1986
Gromov N. K. "Abonentskie ustroistva vodianykh neplovykh setei." 1979.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Кирило Баранчук, Олександр Любарець

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).