Теоретичні дослідження організації повітрообміну з багатоструминними повітророзподільниками
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2024.49.56-81Ключові слова:
багатоструминний повітророзподільник, музей, мікроклімат, вентиляція, кондиціонування повітря, змінна витрата повітря, ступінь регулювання, математична модельАнотація
Для забезпечення оптимальних умов у музейних приміщеннях одним із важливих аспектів є система кондиціонування повітря. Традиційні системи вентиляції та кондиціонування повітря з постійною витратою повітря можуть бути не ефективні. У контексті оптимізації мікроклімату в приміщеннях музеїв, принциповою є реалізація технологічних норм та вимог, спрямованих на стабілізацію температурно-вологісного режиму. Важливо зазначити, що умови збереження музейних експонатів передбачають незмінність температурного (16-24 °С, оптимально 18-22 °С) та вологісного (55 % ± 5 %) режимів. Багатоструминні повітророзподільники в системах із змінною витратою – це один із сучасних підходів, який може забезпечити оптимальні параметри для музейних приміщень. У роботі розглянуто теоретичні дослідження багатоструминого повітророзподільника, який може створювати вісесиметричну та віялову струмини, а також комбінувати ці струмини разом. Уточнено формулу для коефіцієнта неізотермічності струмин, шо подаються вертикально проти впливу гравітаційних сил, відповідно до експериментальних даних. Моделювалися три схеми подавання повітря вертикально вниз: вісесиметричною струминою, віяловою струминою та обома струминами. Для приміщення виставкової зали виконано моделювання розподілу температури, швидкості та відносної вологості повітря на висоті 1,5 м (місце розміщення картин). У результаті виявлено, що подавання компактною охолодженою струминою ефективне лише при витраті повітря 25 %. Подавання віяловою охолодженою струминою забезпечує нормативні параметри повітря. Нагріта віялова струмина спливає і не досягає робочої зони. Подавання нагрітою вісесиметричною струминою вимагає регулювання площі випуску повітря.
Посилання
Dovhaliuk V.B., Komarenko O.I., Mytkivska T.I. Mikroklimat muzeinykh prymishchen. Artaniia Nova, 2006. (In Ukrainian).
Dovhalyuk V.B., Chovnyuk Yu.V., Sklyarenko O.M., Sytnytska A.K. “Enerhoefektyvni tekhnolohiyi orhanizatsiyi povitrorozpodilu v muzeyakh riznoho pryznachennya pry zminnykh rezhymakh teplovologonadhozhennya”. Ventylyatsiya, osvіtlennya ta teplogazopostachannya: nauk.-tekhn. zb., iss. 32, 2020. – Vyp. 32, pp. 6-16 (in Ukrainian).
Sukholova I., Vozniak O. “Modeliuvannia povitrorozpodilu v prymishchenni u zminnomu rezhymi za dopomohoiu modeli turbulentnosti Spalarta-Almarasa”. Visnyk NU “LP” “Teoriia i praktyka budivnytstva”, iss. 844, 2016, pp. 26-33 (in Ukrainian).
Dovhaliuk V. Aerodynamika ventyliatsii. Ukrheliotekh, 2020 (in Ukrainian)
Grymitlin M. Raspredelenie vozdukha v pomesheniiakh. Stroiizdat, 2020 (in Russian)
Vozniak O. “Vplyv vzaiemodii strumyn na povitrorozpodil u prymishchenni”. Visnyk NU «Lvivska Politekhnika» Teploenerhetyka, inzheneriia dovkillia, avtomatyzatsiia, 2001. pp 27-31 (in Ukrainian)
Vakhula V. R. “Proektuvannya systemy vytisnyayuchoyi ventylyatsiyi v muzeynykh prymishchennyakh”. Ventyliatsіia, osvіtlennia ta teplogazopostachannya, iss. 44, 2023, pp. 5-11 (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Віктор Мілейковський, Володимир Вахула, Олексій Дудніков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
