Ефективність рециркуляційного повітроочищувача в реальних умовах при варіації продуктивності та вмісту РМ2.5
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2024.48.21-31Ключові слова:
кратність повітрообміну, CADR, механічна фільтрація повітря, очищення повітря HEPAАнотація
Технічні дані ефективності очищення повітря в повітроочищувачах отримано, зазвичай, у лабораторних умовах у спеціальних аерозольних стендах з тестовими камерами чи боксами незначного об’єму, у той час, як у реальних умовах очищувачі використовуються в приміщеннях об’ємом мінімум 40-60 м3 з постійним перебуванням людей (розповсюдження респіраторних захворювань, що виділяються з диханням) та надходженням в приміщення частинок РМ2.5..РМ10 від обладнання, що працює (принтери, зарядні пристрої, електроінструмент і т.д.). На сьогодні є достатньо досліджень з цього приводу, які доводять, що фактична ефективність очищення повітря в повітроочищувачі в реальних умовах значно нижча, ніж дані наведені виробниками. Тож, є необхідність визначення оптимальної продуктивності повітроочищувача в реальних умовах для досягнення рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я рівнів безпечного забруднення в приміщеннях з максимальним часовим проміжком одна година. Слід урахувати, що зовнішнє повітря має більший рівень забруднення частками РМ 2.5. У цьому дослідженні отримуватимемо значення РМ2.5 5 мкг/м3 при рівні РМ2.5 в зовнішньому повітрі 16,7 мкг/м3.
Посилання
Kovalchuk M.P. Scientific substantiation of measures for prevention of negative influence of atmospheric air on the incidence of bronchial asthma in children of Kyiv. Manuscript. Diss. State Institution «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, 2021. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0421U000101/ (in Ukrainian)
Karoline K. Johnson. Evaluating Air Pollutant Exposure and the Impacts of Indoor Air Filtration Using LowCost Monitors. Diss. Department of Civil and Environmental Engineering in the Graduate School of Duke University 2018. https://hdl.handle.net/10161/18279
Cohen A.J., Brauer, M., Burnett, R., et al. 2017. “Estimates and 25-year trends of the global burden of disease attributable to ambient air pollution: an analysis of data from the Global Burden of Diseases Study 2015.” The Lancet, vol. 389, iss. 10082, 2017 P.1907–1918. https://doi.org/10.1016%2FS0140-6736(17)30505-6
Maremukha T.P. Hihiienichna otsinka zabrudnennia atmosfernoho povitria teploenerhetychnymy obiektamy. Diss. «Instytut hromadskoho zdorovia im. O.M. Marzieieva NAMN Ukrainy», Kyiv, 2020. (in Ukrainian) https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0421U000058/
Szczotko M., Orych I., Mąka Ł., Solecka J. A review of selected types of indoor air purifiers in terms of microbial air contamination reduction. Atmosphere, vol. 13, iss. 5, 2022, p. 800, https://doi.org/10.3390/atmos13050800
Kwang-Chul Noh, Myung-Do Oh. Variation of clean air delivery rate and effective air cleaning ratio of room air cleaning devices. Building and Environment, vol. 84, 2015, pp. 44-49. . https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2014.10.031.
Dubey S., Rohra H., Tanejaa A. Assessing effectiveness of air purifiers (HEPA) for controlling indoor particulate pollution. Heliyon, vol. 7, iss. 9, 2021, p. e07976. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e07976
Sørensen S. B., Feilberg F., Kristensen K. Removal of volatile organic compounds by mobile air cleaners: Dynamics, limitations, and possible side effects. Building and Environment, vol. 242, 2023, pp. 44-49 . https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2023.110541
USEPA, Unfinished Business: A Comparative Assessment of Environmental Problems Appendix II Non-cancer Risk Work Group, 1987. URL: https://nepis.epa.gov/Exe/ZyNET.exe/2000BZVE.TXT?ZyActionD=ZyDocument&Client=EPA&Index=1986+Thru+1990&Docs=&Query=&Time=&EndTime=&SearchMethod=1&TocRestrict=n&Toc=&TocEntry=&QField=&QFieldYear=&QFieldMonth=&QFieldDay=&IntQFieldOp=0&ExtQFieldOp=0&XmlQuery=&File=D%3A%5Czyfiles%5CIndex%20Data%5C86thru90%5CTxt%5C00000001%5C2000BZVE.txt&User=ANONYMOUS&Password=anonymous&SortMethod=h%7C-&MaximumDocuments=1&FuzzyDegree=0&ImageQuality=r75g8/r75g8/x150y150g16/i425&Display=hpfr&DefSeekPage=x&SearchBack=ZyActionL&Back=ZyActionS&BackDesc=Results%20page&MaximumPages=1&ZyEntry=1&SeekPage=x&ZyPURL Access date: 23 November 2024
Klepeis N.E., Nelson W.C., Ott W.R., Robinson J.P., Tsang A.M., Switzer P., Behar J.V., Hern S.C., Engelmann W.H. The National Human Activity Pattern Survey (NHAPS): a resource for assessing exposure to environmental pollutants. Journal of exposure science & environmental epidemiology, vol. 11, iss 3, 2001, pp. 231–252. https://doi.org/10.1038/sj. jea.7500165.
Stephens B., Gall E.T., Heidarinejad M., Farmer D.K. Interpreting Air Cleaner Performance Data. ASHRAE Journal, April 2022, p. 20-30, https://www.ashrae.org/file%20library/technical%20resources/covid-19/20-31_stephens.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Любов Макаренко, Олександр Приймак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
