Обґрунтування методу визначення повітропроникності будівель

Автор(и)

  • Андрій Бондаренко Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-4531-2556
  • Євгеній Юрченко Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-9356-3261
  • Олена Коваль Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0001-7805-6811
  • Артем Коваль Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32347/2409-2606.2024.48.40-49

Ключові слова:

енергоефективність, повітропроникність, міжнародний стандарт, методика, BlowDoor, герметичність, NZEB, пасивний будинок

Анотація

Повітропроникність будівлі визначає рівень її енергоефективності. Країни Європейського Союзу наближаються до стандартів NZEB та стандартів пасивного будинку.. Українська нормативна база герметичності будівель не відповідає європейським стандартам енергоефективних будівель і потребує оновлення. Зокрема це стосується розрахунку повітропроникності будівель, та підвищення вимог до нормативно допустимого значення повітропроникності та енергоефективності будівель. Повітропроникність, виражається величиною q50 витiкання повітря в м3/(год·м2 на квадратний метр площі зовнішньої оболонки будинку при дії на будівлю перепаду тиску внутрішнього повітря в 50 Па. Повітропроникність будівель потрібно розраховувати за параметром q50 замість кратності повітрообміну n50. Майже всі країни ЄС використовують у своїх нормативах параметр q50. Винятками є Литва та Україна, де розрахунок фактичної повітропроникності ведеться за параметром n50. У статті проаналізовано нормативні документи країн ЄС, порівняно вимоги до повітропроникності будівель із вимогами Українських нормативів та рекомендовано перейняти досвід країн ЄС.

Посилання

Bondarenko A, Yurchenko Eu.L., Koval O. O., Tymoshenko O.A. “Improvement of methodological basis of determination of tightness of building cover”. Ukrainian Journal of Civil Engineering and Architecture, No 3, 2022, p. 27-34

Thermal performance of buildings — Determination of air permeability of buildings — Fan pressurization method, UK Standard, ISO 9972:2015, ISO, 2015.

Teplova izoliatsiia ta enerhoefektyvnist budivel, DBN В.2.6-31:2021, Ukrarkhbudinform, 2022

АТТМА The Air Tightness Testing & Measurement Association. Bukinghamshir, HP7 OUT, 2010. 31p.

Рastatų energinio naudingumo projektavimas STR 2.05.01:2013. https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.462390/QskEtkOdHd

Ēku norobežojošo konstrukciju siltumtehnika. LBN 002-15, 2015ю https://likumi.lv/ta/id/275015-noteikumi-par-latvijas-buvnormativu-lbn-002-15-eku-norobezojoso-konstrukciju-siltumtehnika-

Haldame ja arendame Eesti kinnisvara. RKAS (ЕЕ). https://www.rkas.ee/

Energieeinsparverordnung. EnEV, 2017.

Important facts about DGNB certification. German Sustainable Building Council, DGNB, https://www.dgnb-system.de/en/

Teploizoliatsiia budivel. Metod vyboru teploizoliatsiinoho materialu dlia uteplennia budivel. DSTU 9191:2022, UkrNDNTs, 2022

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-25

Як цитувати

Бондаренко, А., Юрченко, Є., Коваль, О., & Коваль, А. (2024). Обґрунтування методу визначення повітропроникності будівель. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, 48, 40–49. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2024.48.40-49

Номер

Том 48 (2024): Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Андрій Бондаренко, Євгеній Юрченко, Олена Коваль, Артем Коваль

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).