Сучасні системи тепло- та паропостачання промислових підприємств при застосуванні глибокої утилізації енергетичного потенціалу технологічної пари
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2023.45.42-51Ключові слова:
промислова енергетика, паропостачання, парова турбіна, ексергія, ексергетичний ККДАнотація
Системи промислового паропостачання як різновид систем теплопостачання є великим споживачем первинної енергії. За рахунок специфічності термодинамічних парових процесів ці системи на практиці мають значущі невикористовувані потенціали вторинних енергетичних ресурсів. Сучасні системи паропостачання повинні будуватись на підставі оцінки їх ексергетичного коефіцієнта корисної дії. В статті показано модернізовані теплові схеми систем паропостачання, для яких можливе досягнення додаткової електричної потужності на рівні 135-250 кВт/(кг/с) при роботі пристроїв з відносним внутрішнім коефіцієнтом корисної дії до 60-70%. В комплексі зі збільшенням відсотку повернення конденсату та утилізацією вторинних енерегтичних ресурсів, підвищення енергетичного ККД системи становить 2-4%, а абсолютне значення ексергетичної ефективності – 16…22 % з урахуванням ексергетичної ефективності котлоагрегату.
Посилання
Гапоненко Н.А. Энергосбережение при установке малых турбин на котельных с промышленными потребителями / Н.А. Гапоненко // Когенерация в промышленности и коммунальной энергетике: Про- грамма и тезисы международной конференции. – Киев, 2004. – С. 179–182.
Левченко Е.В. Эффективность турбоустановок малой мощности / Е.В. Левченко, В.П. Сухинин, А.Д. Кантемир, В.М. Капинос и др. // Вестник национального технического университета «ХПИ». Энергетические и теп- лотехнические процессы и оборудование. – 2006. – № 5. – с. 12-14.
Сенецкий А.В. Энергосбережение на основе применения турбин малой мощности на низкокипящих рабочих телах / А.В. Сенецкий // Современные проблемы машиностроения. Конференция молодых уче- ных и специалистов 3-6.11.2010 г.: тез. докл. – Харьков, 2010. – с. 67.
Modelling of low-pressure steam turbines operating at very low flowrates: A multiblock approach. A. Mambro, E. Galloni, F. Congiu, N. Maraone. Applied Thermal Engineering Volume 158, 25 July 2019, 113782. https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2019.113782.
Computational modeling of non-equilibrium condensing steam flows in low-pressure steam turbines. Ahmed M. Nagib Elmekawy, Mohey Eldeen H.H. Ali. Results in Engineering Volume 5, March 2020, 100065. https://doi.org/10.1016/j.rineng.2019.100065.
Experimental results of a low-pressure steam Rankine cycle with a novel water lubricated radial inflow turbine for the waste heat utilization of internal combustion engines. Christoph Laux, Andreas Gotter, Frank Eckert, Matthias Neef. Energy Conversion and Management Volume 271, 1 November 2022, 116265. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2022.116265.
Exergy analysis of a steam-turbine power plant using thermocombustion. Joaquín Zueco, Damián López-Asensio, F.J. Fernández, Luis M. López-González. Applied Thermal Engineering. Volume 180, 5 November 2020, 115812. https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2020.115812.
A loss method for exergy auditing of steam boilers. A. Behbahaninia, S. Ramezani, M. Lotfi Hejrdoost. Energy. Volume 140, Part 1, 1 December 2017, Pages 253-260. https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.08.090.
Exergy analysis and evolutionary optimization of boiler blowdown heat recovery in steam power plants. Amin Mohammadi Khoshkar Vandani, Mokhtar Bidi, Fatemeh Ahmadi. Energy Conversion and Management. Volume 106, December 2015, Pages 1-9. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2015.09.018.
Emissions and energy/exergy efficiency in an industrial boiler with biodiesel and other fuels. Ke-Wei Lin, Horng-Wen Wu. Case Studies in Thermal Engineering. Available online 9 September 2023, 103474. https://doi.org/10.1016/j.csite.2023.103474.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О. Г. Погосов, Н. В. Чепурна, П. О. Пасічник, Є. О. Кулінко, А. А. Дорошенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
