Особливості аналітичного розрахунку параметрів теплопередачі через багатошарову огороджувальну конструкцію в нестаціонарному режимі

Автор(и)

  • О. М. Недбайло Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1416-9651
  • І. К. Божко Інститут технічної теплофізики, м. Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0001-7458-0835
  • В.О. Мартенюк Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32347/2409-2606.2022.42.33-37

Ключові слова:

багатошарова огороджувальна конструкція, нестаціонарний теплообмін, теплопередача, температурне поле

Анотація

Запропонована система алгебраїчних рівнянь для розрахунку параметрів нестаціонарного складного теплообміну між приміщенням будівлі та довкіллям (з урахуванням теплового впливу інсоляції на поверхню огороджувальної конструкції), що дозволяє вирішити наступні завдання: розрахувати поле температур в складних, в конструктивному відношенні, багатошарових конструкціях, наприклад, коли розташування шарів дискретне; при вимірюванні температури в характерних точках (на стиках шарів і поверхнях конструкції), модель дозволяє визначити теплофізичні характеристики матеріалів, з шарів яких складається конструкція; при проведенні лабораторних випробувань дозволяє істотно скоротити їх довготривалість; при розв’язанні оберненої задачі безпосередньо визначити опір теплопередачі всієї багатошарової конструкції та окремих її шарів.

Посилання

Fialko N.M., Chernyih L.F. Teplovoe sostoyanie trehsloynyih naruzhnyih sten pomescheniya pri napolnom elektroteploakkumulyatsionnom otoplenii. Promyishlennaya teplotehnika. 2004. T. 26. №5. P. 48 – 56.

Krukovskiy P.G., Parhomenko G.A., Tadlya O.Yu., Metel M.A. Identifikatsiya parametrov teplopoter pomescheniya po beskontaktnyim izmereniyam temperatur. Promyishlennaya teplotehnika. 2009. T. 31. №3. P. 46 – 55.

Basok B.I., Nakorchevskiy A.I. Modelirovanie teploperedachi cherez naruzhnoe ograzhdenie zdaniy s uchetom nepreryivnogo deystviya klimaticheskih faktorov. Stroitelnyie konstruktsii. Mezhvedomstvennyiy nauchno-tehnicheskiy sbornik. 2014. Vyipusk 80. P. 113 – 120.

Malyarenko V.A., Redko A.F., Chayka Yu.I., Povolochko V.B. Stroitelnaya teplofizika ograzhdayuschih konstruktsiy zdaniy i sooruzheniy. Harkov: Rubikon. 2001. 280 p.

Nedbailo A.N. Osobennosti teploperedachi cherez mnogosloynuyu ograzhdayuschuyu konstruktsiyu v nestatsionarnom rezhime. Keramika: nauka i zhizn. №1(22). 2014. P. 4 – 9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Як цитувати

Недбайло, О. М., Божко, І. К., & Мартенюк, В. (2022). Особливості аналітичного розрахунку параметрів теплопередачі через багатошарову огороджувальну конструкцію в нестаціонарному режимі. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, 42, 33–37. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2022.42.33-37

Номер

Том 42 (2022): Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 О. М. Недбайло, І. К. Божко, В.О. Мартенюк

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).