Можливості вдосконалення конструкції секційного алюмінієвого опалювального приладу
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2022.41.24-31Ключові слова:
опалювальний прилад, вільна конвекція, складний теплообмін, ефективність ребраАнотація
Основна тенденція розвитку систем централізованого теплопостачання останніх років – це зниження температурного графіку, що ґрунтується на бажанні долучити поновлювані джерела енергії до складу таких систем. Незважаючи на постійне зростання вимог до теплозахисної оболонки будівель, енергоефективність систем опалення вимагає зниження температурних графіків, що тягне за собою необхідність збільшення площі опалювальних приладів. У свою чергу це обумовлює зростання матеріалоємності систем опалення, збільшення їх гідравлічного опору та проблем з дизайном. Щоб уникнути або хоча б зменшити ці негативні наслідки необхідно інтенсифікувати тепловіддачу опалювальних приладів. Наявні конструкції секційних алюмінієвих опалювальних приладів досягли деякої межі, для подолання якої необхідно змінювати технологію виготовлення тепловіддавального елемента секції. У статті показано причини появи такої межі для наявної конструкції приладів, сформульовано вимоги до вдосконалених конструкцій і показано шлях досягнення більш високих теплотехнічних показників. Запропоновано нову конструкцію алюмінієвого секційного опалювального приладу, яка долає зазначені обмеження. При однаковій тепловій потужності розміри запропонованого опалювального приладу будуть меншими приблизно на 30 % за розміри наявних. У статті надано результати випробувань дослідних зразків секційних опалювальних приладів нової конструкції, виготовлених за новою технологією. Досліджувалися прилади, що складалися із семи секцій трьох розмірів за висотою: 293 мм, 596 мм, 1097 мм. Випробування проводилися в атестованій за нормами Європейського союзу лабораторії в Інституті опалювальної та санітарної техніки в м. Радом (Польща).
Посилання
Malkin E.S., Glamazdin P.M. “Novi tendentsii pidvyshchennia efektyvnosti opaliuvalnykh pryladiv.” Ven-tyliatsiia, osvitlennia tateplohazopostachannia. 2001. Vyp. 1. Р. 74-80.
PHI-1997/1 Primary Energyand CO2 Balancein Passive Houses with Different Building Services Systems.
Zoller U. “Tut kryiutsia prykhovani rezervy”. Montazh+Tekhnolohiia (M+T), 1999. №7. Р. 18-21.
Council Directive 93/76/EEC of 13 September 1993 to limit carbon dioxide emissions by improving energy efficiency (SAVE)
Pуrkov V.V. Hіdravlycheskoe regulirovanie sistem otopleniia i kholodosnabzheniia. Teoriia i praktika. DP «Taki spravy», 2010.
Bogoslovskii V.N., Skanavi A.N. Otoplenye. Stroiizdat, 1991.
Preimushchestva otopitelnykh priborov TM «Terma» s medno-aliuminievym teploobmennikom. «Termometr»/ 2011. s. 62-65.
Glamazdin P. M., Pasechnik P. A. “Razvitie orebreniia sektsionnykh aliuminievykh otopitelnykh priborov”. Vestnik Polotskogo hosudarstvennogo unyversyteta. Seryia F, Stroytelstvo. Prykladnыe gnauky. 2021. № 8. S. 53-57.
Burkov V.V. Aliuminievye teploobmenniki. Mashinostroenie. 1985.
Chernykh L., Meranova N. “Еnerпosbereпaiushchшe vіdу otoplenіia dlia sozdanіia normіrovannogo i komfortnogo teplovogo rezhima zhilykh i obshchestvennykh zdanii”. Heritage of european science: Environmental protection. Monographic series «European Science». Book 2. Part 1. 2020. P. 131-150.
DOI: 10.30888/978-3-9821783-0-1.2020-01-01-071
Ysachenko V.P., Osypova V.A., Sukomel A.S. Teploperedacha. Energia, 1969.
Glamazdin P.M., Shvets L.P. “Osoblyvosti suchasnykh aliuminiievykh opaliuvalnykh pryladiv”. Budivelni materialy, vyroby ta sanitarna tekhnika. 2004. №19. P. 68-69.
DSTU B V.2.5-2-95 (HOST 8690-94). Inzhenerne obladnannia budynkiv i sporud. Radiatory opaliuvalni chavunni. Tekhnichni umovy. Ukrarkhbudinform, 1970.
Hasho E.H., Spyrydonov A.H. “Funktsionalnye osobennosti otopitelnykh sistem i kompleksnaia otsenka ikh effektivnosti”. Novosti teplosnabzheniia, 2001. №3. S. 11-17.
Glamadin P. M., Pasichnyk Y. A. “Eksperymentalne doslidzhennia teploviddachi opaliuvalnykh prystroiv z ekstrudovanykh aliuminiievykh sektsii”. Enerhoefektyvnist v budivnytstvi ta arkhitekturi. 2019, Vyp.13, S. 49-57.
Ostroumov H. A. Svobodnaia teplovaia konvektsyia v usloviiakh vnutrennei zadachi. Gostekhizdat. 1952.
Dreitser H. A.Teploobmen pri svobodnoi konvektsii.Izd-vo MAI, 2002.
Riazhskykh V. Y., Sliusarev M. Y., Boher A. A., Riabov S. V. “Dinamika lamynarnogo svobodno-konvektivnogo techeniia niutonovskoi zhidkosti mezhdu ploskimi vertikalnymi izotermicheskimi stenkamyi”. Inzhenerno-fizicheskii zhurnal. 2009. T. 82. №6. S. 1141-1148.
Ali S. Alzwayi, Manosh C. Paul. “Transition of free convection flow between two isothermal vertical plates”. International Journal of Heat and Mass Transfer. 2014. V. 76. p. 307-316.
ISO/IEC 17025 «General requirements for the competence of testing and calibration laboratories»
DSTU EN 442-1:2019 Radiatory ta konvektory. Chastyna 1. Tekhnichni umovy ta vymohy (EN 442-1:2014, IDT). Ukrarkhbudinform, 1970.
Koliienko A. H., Shelimomova O. V. “Rozrakhunok vtrat teploty diliankoiu zovnishnoi stiny za radiatorom”. Enerhetyka i avtomatyka. 2014. № 194 (2), S. 180-184.
Glamazdin P. M., Pasichnyk P. O. “Shliakhy znyzhennia teplovtrat u zaradiatornii diliantsi ohorodzhuiuchykh konstruktsii”. Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia. 2019. Vyp. 31. S. 55-62. – https://doi.org/10.32347/2409-2606.2019.31.55-62
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 П. М. Гламаздін, П. О. Пасічник, О. В. Приймак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
