Чисельне моделювання параметрів теплової схеми системи утилізації відхідної теплоти
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2022.40.43-49Ключові слова:
чисельне моделювання, системи утилізації відхідного тепла, геотермальна електростанція, гібридні енергетичні установкиАнотація
Гібридні енергетичні установки вперше запропоновано при розробленні геотермальних родовищ Камчатки в 1964-66 роках. Установка складається з двох контурів, у яких використовується турбіна на водяній парі з температурою до 200 °С і ступенем сухості 5 % і турбіна на хладоні R 12 потужністю 5 МВт. Електрична потужність становить 12 МВт. Гібридні енергетичні установки також використовуються в металургії, цементній і скляній галузях промисловості, де використовується теплота відхідних газів з температурою до 350 °С. Особливістю проєктних розрахунків є невизначеність зміни протягом майбутнього терміну експлуатації частини початкових даних, зокрема питомих вартісних показників. Збільшення кількості елементів схем та можливих комбінацій їх з’єднань між собою, розширення діапазонів змін початкових даних, фактори системності та невизначеності значно ускладнюють вибір остаточного варіанта теплової схеми. Розрахункові дослідження показали доцільність використання двоконтурної схеми зі збільшеною витратою органічного робочого тіла порівняно з триконтурною. Це незначно зменшує потужність, однак суттєво спрощує і здешевлює систему.
Посилання
Redko I., Ujma A., Redko A., Pavlovskiy S., Redko O., Burda Yu. “Energy efficiency of buildings in the cities of Ukraine undeЧисельне моделювання параметрів теплової схеми системи утилізації відхідного тепла r the conditions of sustainable development of centralized heat supply systems”. Energy and Buildings. 2021. Vol. 247, 110947 https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2021.110947
Sharapov V.I., Rotov P.V. “Regulirovanie nagruzki sistem teplosnabzheniia”. Novosti teplosnabzheniia, 2007.
Redko A., Dzhyoiev R., Davidenko A., Pavlovskaya A., Pavlovskiy S., Redko I., Kulikova N., Redko O. “Aerodynamic Processes and Heat Exchange in the Furnace of a Steam Boiler with a Secondary Emitter”. Alexandria Engineering Journal. 2019. Vol. 58, Iss. 1. Р. 89-101. https://doi.org/10.1016/j.aej.2018.12.006.
Kuvshinov Yu.Y., Samarin O.D. Osnovy obespecheniia mikroklimata zdanii. Izdatelstvo ASV, 2012.
Samarin O.D. Teplofizika. Energosberezhenie. Energoeffektivnost. Izdatelstvo ASV, 2014.
Redko A., Kulikova N., Redko O., Pavlovskiy S. “Simulation and optimization of heat-exchanger parameters of heat pipes by changes of entropy”. Heat Transfer Research. 2018. Vol. 49. Iss. 16. P. 1545-1557. DOI: 10.1615/HeatTransRes.2018019336
Sednin V.A., Sednin A.V., Bogdanovich M.L. Optimizatsiia parametrov temperaturnogo grafika otpuska teploty v teplofikatsionnykh sistemakh. Energetika. Izvestiia vysshikh uchebnykh zavedenii i energeticheskikh obedinenii SNG. 2009. №4. Р. 55-62.
Doroshenko J.F., Kovalchuk G.I., Potapov M.D. “O tselesoobraznosti ispolzovaniшa ponizhennogo grafika raboty tsst munitsipalnykh sistem teplosnabzheniia.” Informatsiini tekhnologii: nauka, tekhnika, tehnologiia, osvita, zdorovia: tezy dopovidei HXV mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferentsii MicroCAD-2017, 17-19 travnia 2017 r.: u 4 ch. Ch. III. Kharkiv: NTU «HPI». p. 24. http://pim.net.ua/arch_f/tez_mic_17_III.pdf
Marchesi R., Rinaldi F., Tarini C., Arpino F. “Cortellessa G. M. Dell’isola G. Ficco Experimental analysis of radiators’ thermal output for heat accounting”. Thermal Science. 2019. Vol. 23. № 2B. P. 989-1002. https://doi.org/10.2298/TSCI170301168M
Redko A. O., Redko I. O., Pavlovskyi S. V., Burda Yu. O., PIvnenko Yu. O., Alferov S. O. “Zastosuvannia absorbtsiinogo teplovogo nasosa v umovakh naiavnoi teploelektrotsentrali”. Ventilyatsiia, osvItlennia ta teplogazopostachannia: nauk.-tekhn. zb. 2020. Vyp. 34. P. 57-62, https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.34.57-62
Yakovlev B.V. Povyshenie effektivnosti sistem teplofikatsii i teplosnabzheniia. Novosti teplosnabzheniia, 2008.
Panferov V.I., Gavey O.F. “On the optimal control of the coolant temperature in heat networks”. Computer technology, management, electronics. 2014. No 4. P. 65-70.
CherednIk A. D., Burda Yu. O., PIvnenko Yu. O. Redko I. O. “Modeliuvannia ta optimizatsiia system promenevoho opalennia za kriteriem minimumu vyrobnytstva entropii”. Naukoviy vIsnik budIvnitstva. 2020. Т. 3. № 101. – P. 190-197.
Krolin A. “Effеktivnое tеplоsnаbzhеniе: dаtskii оpyt”. EnеrgоRynоk. 2005. № 4. http://www.e m.ru/er/2005 04/22708/
Lund H., Werner S., Wiltshire R., Svendsen S., Thorsene J. E., Hvelplunda F., Mathiesen B.V. “4th Generation District Heating (4GDH): Integrating smart thermal grids into future sustainable energy systems”. Energy. 2014. Vol. 68. P. 1-11. https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.02.089
Gasho E. G., Kozlov S. A., Kozhevnikov V. P/. “O nekotorykh sposobah povyisheniya effektivnosti teplosnabzheniya: regulirovanie ili avtonomnoe otoplenie?” Novosti teplosnabzheniia. 2007. № 2. P. 17-22.
Loppenhien J.K., Jensen P. “Temperature Optimization – Horning Dictrict Heatind Company has achieved remarkable results”. Holtcool. 2008. №1. P. 14-15.
Kaganovich B. M., Keiko A. V., Shamansky V. A. “Equilibrium thermodynamic modeling of dissipative macroscopic systems”. Advances in Chemical Engineering. Vol. 39. No.C. 2010. P. 1-74. DOI: 10.1016/S0065-2377(10)39001-6
Sokolov E. Ya. Teplofikatsiia i teplovye seti: Uchebnik dlia vuzov. 9-e izd., stereot. Izdatelstvo MEI, 2009.
Редько А. А., Редько И. А., Бурда Ю.А., Павловский С. В., Редько А. Ф., Давиденко А. В. “Entropiinyi analiz protsessov szhiganiia gaza v topke vodotrubnogo kotla so vtorichnym izluchatelem”. Inzhenerno-fizicheskii zhurnal. 2021. Т. 94. № 1. С. 219-226.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ю. О. Бурда, Ю.О. Півненко, І.О. Редько, А. Д. Череднік, О. В. Приймак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
