Схема спалювання деревних відходів у топці з циркуляційним киплячим шаром
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2022.40.23-27Ключові слова:
циклонно-вихрове спалювання палива, вихрові топки, кратність циркуляції паливаАнотація
Циклонно-вихрова технологія спалювання твердого палива дозволяє зменшити топковий об'єм котельного агрегату, габарити і масу. Перемішування частинок палива і повітря в закрученому потоці забезпечує інтенсивний теплообмін і спалювання палива в обмеженому топковому об’ємі. У статті наведено результати вдосконалення теплової схеми спалювання пилоподібного палива (деревних відходів) в киплячому шарі, що циркулює. Результати чисельних розрахунків показують можливість спалювання тирси з діаметром частинок від 25 мкм до 750 мкм. При подачі паливоповітряної суміші знизу топки, а вторинного повітря зверху топки, видалення золи відбувається через щілину в нижній частині топки в рідкому вигляді. Встановлено, що при вологості тирси 10 %, зольності Ас = 0,6 %, вищій теплоті згоряння 17,7 МДж/кг винесення частинок становить 19,2 %, ступінь вигоряння частинок становить 92,5 %. Це вимагає додаткового спалювання виносу в циркулюючому киплячому шарі.
Посилання
Basu P. Biomass gasification and pyrolysis. Practical design and theory. Academic Press, 2010.
Serant F. A., Shestakov S. M., Pomerancev V. V. i dr. “Szhyganie nemolodykh azeiskikh burykh uglei v nizkotemperaturnoi vikhrevoi topke po scheme LPI-ITEC-10”. Teploenergetika, 1983. №7.
Rundygin, Yu. A., et al. “Modernization of boilers based on low-temperature vortex technology for burning solid fuels”, Energy: economics, technology, ecology. 2000. №4. pp. 19-22.
Shestakov S. M., Aronov A. L. Technology of Combustion of Local Solid Fuel Types, ESCO, 2014.
Baskakov, A.P., Matsnev V. V., Raspopov I. V. Boilers and furnaces with a fluidized bed, Energoatomizdat, 1996.
Pitsukha, E. A., Teplitskiі Yu. S., Borodulіa V. A. “Osobennosti szhiganiya tverdogo biotopliva v tsiklonno-sloevoy topochnoy kamere”. Tez. dokl. XIV Minskiy mezhdunarodnyiy forum po teplo- i massoobmenu. Minsk, 10–13 sent. 2012 g. 2012. T. 2. ch. 1. Р. 324-327.
Karp I.N., Provalov A.Yu., Pianykh K.E. Yudin, A.S. “Issledovanie dinamiki vygoraniіa drevesnykh opilok i luzgi podsolnechnika v kipiashchem sloe”. Energotehnologii i resursosberezhenie. 2010. No. 3. P. 9-13.
Karp I.N. Kolesnik V. V., Orlik V. N., Pianykh K. E., A. S. Yudin A. S. “Matematicheskoe modelirovanie protsessa sgoraniia drevesnoi chastitsy”. Energotehnologii i resursosberezhenie. 2010. No. 5. P. 13-20.
Borodulia A. V., Palchenok G. I “Perspektivy primeneniia i metody rascheta szhiganiia naturalnogo i densifitsirovannogo biotopliva v kipiahschem sloe”. Vesti NAN Belarusi. Seriia fiziko-tekhnicheskikh nauk. 2003. No 3. P. 116-123.
Riabov G.A. Nauchnoe obosnovanie ispolzovaniya tehnologii szhiganiya tverdyih topliv v tsirkuliruyuschem kipyaschem sloe. Dis. OAO «VTI». 2016.
Viriasov D.M. Psevdoozhizhenie i szhiganie biotopliva v mnogokomponentnyikh sloiakh. Dis. Fgbou Tambovskii gosudarstvennyi tekhnicheskii universitet, 2013.
Redko A., Burda Y,, Dzhyoiev R., Redko I., Norchak V., Pavlovskiiy S., Redko O. “Numerical modeling of peat burning processes in a vortex furnace with countercurrent swirl flows”. Thermal Science. 2021. Vol. 25. Iss. 3. Part A. P. 1905-1919. https://doi.org/10.2298/TSCI190305158R
Riabov G.A., Litun D. S., Pitsukha E. A., Teplitskii Yu. S., Borodulya V. A. “Opyt szhiganiia razlichnykh vidov biomassy v Rossii i Belorussii”. Elektricheskie stantsii. 2015. No 9, P. 9-17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Р. Л. Джиоєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
