Проблеми спалювання для теплопостачання сміття від надвиробництва одягу “швидкої моди”
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2021.39.47-52Ключові слова:
спалювання сміття, швидка мода, викид діоксиду вуглецю, сталий розвиток, міжнародна кампаняї “Fashion Revolution”Анотація
На сьогодні одним з джерел енергопостачання є спалювання сміття. Одним з джерел горючого сміття є надвиробництво і стимулювання попиту на одяг. Нова концепція “швидкої моди” полягає у необмеженому здешевленні одягу завдяки максимальному зниженню вартості сировини, оплати праці робітників, умов праці, нехтуванню елементарними правилами безпеки тощо, а з іншого боку – у стимулюванні хижацького попиту на одяг завдяки психологічному впливу на молодь через рекламу, навіювання споживацьких “стандартів” життя на кшталт “кожна подія – інший образ”, пропаганда шопоголізму тощо. Як показали результати досліджень, спалювання бавовняного одягу для теплопостачання можливе. Однак, при цьому продукується значна кількість триатомних (парникових) газів, зокрема вуглекислого газу 102,84 кг/ГДж. За викидом діоксиду вуглецю на одиницю енергії (показник емісії) бавовняна тканина випереджає всі викопні види палива, навіть вугілля – 93,74 кг/ГДж. Таким чином, надмірне продукування сміття через “швидку моду” має більше негативних наслідків для навколишнього середовища аніж користі для теплозабезпечення. Отже, результати роботи підтверджують 12-у мету сталого розвитку – “відповідальне споживання і виробництво”. При цьому пріоритетом є зменшення обсягу продукування сміття. Головним стимулом “швидкої моди” є хижацьке накопичення капіталів виробниками. Подолати це можливо лише шляхом переоцінювання цінностей людей. Зокрема, необхідно формувати ставлення до грошей не як до кінцевої мети, а як до платіжного інструменту для досягнення певних інших життєвих цілей. У такому разі хижацьке накопичення заради накопичення стає беззмістовним. Адже власний добробут, добробут дітей і впевненість у завтра неможливі в умовах низької якості навколишнього середовища та в очікуванні екологічної катастрофи. Дана робота виконана на підтримку міжнародної кампанії “Fashion Revolution” за глобальну індустрію моди, яка зберігає й відновлює навколишнє середовище та цінує людей.
Посилання
Manoj Kumar Jha, Sahira Joshi, Ram Kumar Sharma, Allison A Kim, Bishweshwar Pant, Mira Park, Hem Raj Pant. “Surface Modified Activated Carbons: Sustainable Bio-Based Materials for Environmental Remediation”. Nanomaterials. 2021. Vol. 11. Iss. 11. 3141. https://doi.org/10.3390/nano11113140
Nga Hoang Nguyen Do, Oanh Hong Thi Cao, Man Thi Kim Tran, Kien Anh Le, Phung Thi Kim Le. “Green Fabrication of Multi-functional Aerogel Composite from Fly Ash and Recycled Plastic Fibers for Heat and Sound Insulation”. Chemical Engineering Transactions. 2021. Vol. 89. Р. 25-30. https://doi.org/10.3303/CET2189005
April Anne S. Tigue, Jacen Mariel S. Catapang, Charles Steven N. Chang, Kenneth A. Collo, Winarto Kurniawan, Hirofumi Hinode, Aileen H. Orbecido, Michael Angelo B. Promentilla. “Tigue. Synthesis of Pervious Geopolymer from Coal Fly Ash and Bagasse Fly Ash for Copper Removal”. Chemical Engineering Transactions. 2021. Vol. 88. Р. 817-822. https://doi.org/10.3303/CET2188136
Wubin Weng, Marcus Aldén, Zhongshan Li. “Simultaneous Quantitative Detection of HCN and C2H2 in Combustion Environment Using TDLAS”. Indonesian Journal of Chemistry. 2021. Vol. 9. Iss. 11. 2033. https://doi.org/10.3390/pr9112033
Novi Sylvia, Fitriani Fitriani, Rozanna Dewi, Rizka Mulyawan, Abrar Muslim, Husni Husin, Yunardi Yunardi, Mutia Reza. “Characterization of Bottom Ash Waste Adsorbent from Palm Oil Plant Boiler Burning Process to Adsorb Carbon Dioxide in a Fixed Bed Column”. Indonesian Journal of Chemistry. 2021. Vol. 21. Nо. 6. Р. 1454-1462. https://doi.org/10.22146/ijc.66509
Zachem Shvetsiіa pokupaet musor u drugikh stran. http://talasinvest.com/novosti/831-zachem-shvetsiya-pokupaet-musor-u-drugikh-stran.html
What are the Sustainable Development Goals? https://www.undp.org/sustainable-development-goals
Materialy dlіa shveіnykh izdeliі. 3-e izd.. ispr. i dop. Moskva: Legkaіa i pishchevaіa prom-st. 1982. 312 s..
Maltseva E.P. Materialovedenie shveіnogo proizvodstva. 2-e izd. pererab. i dop. Moskva: Legkaіa i pishchevaіa promyshlennost. 1983 g. 232 s. il.
V. F. Shulhin, M. S. Slobodianyk, V. O. Pavlenko ta inshi. Khimiia. Kharkiv: Folio, 2014. 958 s.
Maksimuk Yu. V.. Antonova Z. A.. Kruk V. S.. Kursevich V. N.. Korsakova A. S. “Vysshaіa teplota sgoraniіa komponentov biomassy”. Sviridovskiіe chteniіa: sb. st. / redkol.: O. A. Ivashkevich (pred.) [i dr.]. – Minsk: Krasiko-print. 2020. Vyp. 16. S. 98-111.
https://elib.bsu.by/bitstream/123456789/256416/1/98-111.pdf
Poiasnennia shchodo rozrakhunku obsiahiv vykydiv zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria vid
statsionarnykh dzherel dlia zapovnennia formy № 2-TP (povitria) "Zvit pro okhoronu atmosfernoho povitria"
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Т. М. Ткаченко, В. О. Мілейковський, Я. Б. Лопатюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
