Енергоефективна оптимізація системи теплопостачання нафтотерміналу
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2021.37.42-53Ключові слова:
важкий нафтопродукт, нафтотермінал, теплопостачання, високотемпературний органічний теплоносійАнотація
В умовах необхідності розвитку транспортної інфраструктури України та диверсифікації джерел постачання в країну енергоносіїв, серед яких нафти та нафтопродуктів, постає проблема розвитку нафтотерміналів. Дана робота присвячена оптимізації структури теплопостачання нафтотерміналів і в цьому сенсі є актуальною. У результаті проведених досліджень показано можливість використання високотемпературних органічних теплоносіїв (ВОТ) для теплопостачання нафтотерміналів; показано переваги в ефективності, екологічності та надійності систем з ВОТ проти систем з використанням водяної пари як теплоносія; показано, що на відміну від парових систем теплопостачання нафтотерміналів системи з ВОТ можливо улаштовувати не тільки централізованими але й децентралізованими. Це дає додаткові економічні переваги: зменшує довжину внутрішньомайданчикових теплових мереж в нафтотерміналі, а завдяки цьому зменшуються тепловтрати в них і підвищується надійність системи. Проведено вартісну оцінку капітальних вкладень порівнюваних варіантів улаштування системи теплопостачання. Показано перевагу децентралізованої системи. Отримано нижчу вартість експлуатації також для децентралізованої системи за рахунок зменшення питомої витрати палива та електроенергії. Отримані в результаті дослідження матеріали можна використовувати як рекомендації до проєктування систем теплопостачання нафтотерміналів з використанням ВОТ.
Посилання
Beloselskii B.S. Topochnye mazuty. Energiia, 1978.
Konnova G.V. Oborudovanie transporta i khraneniia nefti i gaza. Feniks, 2006.
Verkhovskii N.I., Krasnoselov G.K., Mashilov E.V. Szhiganie vysokosernistogo mazuta na elektrostantsiiakh. Energiia, 1970.
Tsvetkov V.V. OrganizatsiIa parosnabzheniia promyshlennykh predpriyatii. Energiia, 1980.
Babikov Yu.M., Rasskazov D.S. Organicheskie i kremniiorganicheskie teplonositeli. Energiia, 1975.
Reznikov M.I., Lipov Yu.M. Parovye kotly teplovykh elektrostantsii. Energiia, 1987.
Adamov V.A. Szhiganie mazuta v topkakh kotlov. Nedra, 1989,
Mutugullina I.A. “Primenenie podogrevateleij pri ispolzovanii mazuta”. Simvol nauki. 2017. No 03-2. P. 92-95.
Mukhametianova A.A. “Ekologicheskaia optimizatsiia sistem podogreva na neftebazakh”. Simvol nauki. 2017. No 03-2. P. 95-97.
Faizov A. I., Sadikov R. A. “Proektirovanie i raschet blochnogo podogrevatelpa nefti s termomaslennym kotelnym agregatom”. Izvestiia KGASU. 2018. № 1 (43).P. 179-186.
Khoroshev V.G., Pogodin N.P. “Primenenie organicheskikh teplonositelei v energeticheskikh sistemakh sudov i morskikh sooruzhenii”. Trudy Krylovskogo gosudarstvennogo nauchnogo tsentra. 2020. Т. 1. № 391. P.165-174.
Kostil`ov I.I., Petukhov V.A. “Osobennosti primeneniia termomasel v sudovikh sistemakh obogreva”. Morskoi i rechnoi transport. 2011. № 1(63). P. 64-67.
Slaughter A.P. “Marine application of termal fluid heating”. Institute of Marine Engineers Transactions. Series A. Part 3. 1978. Vol.90. p.117-136.
Chechetkin A. V. Vysokotemperaturnye teplonositeli. Energiia, 1971.
Dolinin N.P. Ustanovki dlia nagreva khimicheskoij apparatury vysokotemperaturnymi organicheskimi teplonositelyami. Gosudarstvennoe nauchno-tekhnicheskoe izdatel`stvo mashinostroitelnoi literatury, 1963.
Grishutin M.M., Sevastianov A.P., Seleznev L.I., Fedorovich E.D. Paroturbinnye ustanovki s organicheskimi rabochimi telami. Mashinostroenie, 1988.
Wagner W. Heat transfer technique with organic media. Begell House, 1997.
Vozovik V.G., Ratushniak G.O. “Rozvytok enerhozabezpechenniya obektiv morskoi infrastruktury: vykorystannia alternatyvnykh dzherel energii ta vprovadzhennia enerhooshchadnykh tekhnologii u morskykh portakh.” Morska infrastruktura Ukrainy: problemy ta perspektyvy rozvytku. Materialy I Vseukrainskoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii. Mikolaiv, 2015. NUK im. admirala Makarova. P.77-80.
Glamazdin P.M., Glamazdin D.P., Schwarzenberger R. “Osoblyvosti organizatsii teplopostachannia portiv. Morska infrastruktura Ukrainy: problemi ta perspektyvy rozvitku.” Morska infrastruktura Ukrainy: problemy ta perspektyvy rozvytku. Materialy I Vseukrainskoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii. Mikolaiv, 2015. NUK im. admirala Makarova. P.. 104-105.
Golibardov E.I., Kudriavtsev A.V. Tekhnika FSA. Tekhnika, 1989.
Liberman N.B., Niankovskaia M.T. Spravochnik po proektirovaniiu kotelnykh ustanovok sistem tsentralizovannogo teplosnabzheniia. Energiia, 1979.
Tsvetkov V.V. Organizatsiia parosnabzheniia promyshlennykh predpriiatii. Energiia, 1980.
Khevilend R. Inzhenernaia nadezhnost raschet na dolgovechnost. Energiia, 1966.
Balaban-Irmenin Yu.V., Lipovskikh V.M. Zashchita ot vnutrennei korrozii truboprovodov vodianykh teplovykh setei. Energoatomizdat, 1999.
Zinovev O. I., Yurev V. M. Vysokotemperaturnye organicheskie teplonositeli. Obshchie svedeniia. BijskOrgSintez: URL: http://www.biysk.ru/~polyester/tlv330.htm
Zovnishni merezhi ta sporudy. Teplovi merezhi. DBN V.2.5-39:2008. Minrehionbud, 2009.
Teplova izolyacziia obladnannia i truboprovodiv. SNiP 2.04.14-88* CzITP Gosstroya SSSR, 1989.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 П. М. Гламаздін, Е. Сірохіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
