Експериментальне визначення електротехнічних характеристик комбінованого сонячно-електричного повітронагрівача
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2021.36.15-20Ключові слова:
геліотехніка, сонячний колектор, абсорбер сонячної енергії, вуглеграфітове полотно, електричний нагрів, відновлювана енергіяАнотація
Розробка та вдосконалення наявного геліотехнічного обладнання є необхідним кроком для розвитку сонячних систем теплопостачання. Одним із шляхів розвитку сонячних повітронагрівачів є використання нових матеріалів для виготовлення абсорберів сонячного випромінювання. Це значно розширює можливість застосування насадкових та пористо-капілярних матеріалів на відміну від рідинних геліоколекторів. Доцільним є використання текстильних матеріалів для виготовлення абсорберів. Це дозволить знизити вартість колекторів сонячної енергії, а також значно зменшити їхню масу та капітальні затрати. Напрямок розвитку та досліджень повітряних систем теплопостачання на основі обладнання із сучасних текстильних матеріалів є актуальним. Зокрема, використання вуглеграфітового трикотажного полотна дає змогу прямого нагріву абсорбера сонячної енергії електричним струмом за рахунок відповідних електротехнічних характеристик. Адже з подібних матеріалів виготовляють різноманітні гнучкі нагрівачі (грілки, медичні ковдри тощо). Таким чином, вдається поєднати два обов’язкових елементи геліосистем теплопостачання. У статті наведено результати експериментального дослідження питомого електричного опору, використаного у розробці авторів вуглеграфітового трикотажного полотна. Отримано значення відношення питомого електричного опору до площі перерізу ρ/S = 15,07 Ом/м.
Посилання
Pasichnyk P.O. “Soniachno-electrichnui povitrianui teplovui kolektor .” Patent of Ukraine 97541. 25 March
Pryimak O. V., Pasichnyk P. О., Bilan R. V., Nagornui О. S. “Vyznachennia chastky teplovoho navantazhennia,
shcho zamishchuetcia enerhieiu sontsia ta vitru dlia sistem teplopostachannia z kombinovanym soniachno-electrychnym povitropidihrivachem.” Enerhoefektyvnist v budivnutstvi ta arkhitekturi, 2016, Vyp. 8. P. 251-256.
Detlaf А. А., Yavorskyi B.М. Kurs fiziki: uchebnoe posobie dlia vuzov. Vysshaia shkola, 1999. 720 p.
Daffi D., Beckman U. Teplovye protsessy s ispolzovaniem solnechnoi energii. МIR, 1977. 354 p.
Kern D., Kraus А. Razvitie poverkhnosti teploobmena. Energiya, 1977. 464 p.
Pasechnik P., Pryimak А. “Osobennosti vozdushnikh solnechnykh sistem teplosnabzheniia”. Czestochowa University of Technology, Construction of Optimized Energy Potential, 2015, vol.1(15). P.152-158.
Gorelov V.P. Nizkotemperaturnye nagrevateli iz kompozitsionnykh materialov v promyshlennosti i bytu. Direkt-Мedia, 2016. 208 p.
ОАО «SvetlogorskKhimvolokno». URL: http://www.sohim.by.
Avezov R.R. Povuscheniye efektivnosti ispolzovaniya nizkopotentsualnuh solnechnih nagrevateley v sistemah teplosnabzheniya. Diss. Abstract. Тaschkent, 1990.
Kharchenko N. V., Deliagin G. N. Solnechnye teplogeneriruiushchie ustanovki dlia sistem teplosnabzheniia. МISI, 1987. 205 p.
Lutsyk R. V., Malkin E. S., Аbarzhi I. I. Teplomassoobmen pri obrabotke tekstilnykh materialov. Naukova dumka, 1993. 344p.
Pryimak O. V., Pasichnyk P. О. “Doslidzhennia teploviddachi absorbera soniachnoho povitropidihrivacha, vyhotovlenoho z hofrovanoho vuhlehrafitovoho polotna”. Visnuk KNUTD, seriia “Tehnichni nauky”. 2016. №1(94).
P. 85-92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Пасічник, Габа, Кириченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
