Оцінка впливу систем вентиляції на мікробіологічну безпеку та мікрокліматичні умови приміщень

Автор(и)

  • Т. I. Кривомаз Київський національний університет будівництва і архітектури
  • Д. В. Варавiн Київський національний університет будівництва і архітектури
  • Р. В. Сiпаков Київський національний університет будівництва і архітектури
  • Р. С. Кузьмiшiна Київський національний університет будівництва і архітектури

DOI:

https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.35.49-61

Ключові слова:

мікробіологічне забруднення, мікроклімат, система вентиляції, екологічна безпека

Анотація

Проаналізовано ключові аспекти впливу мікробіологічного забруднення на системи вентиляції і кондиціонування повітря, мікроклімат приміщень та здоров’я людей. Кількісний і якісний склад мікрофлори приміщень залежить від їхнього функціонального призначення, конструктивних особливостей, умов експлуатації, клімату та інших факторів, серед яких суттєве значення має спосіб вентиляції. Особливу небезпеку становлять зволожувачі систем кондиціонування повітря, які мають достатньо води для життєдіяльності і розмноження бактерій і грибків. Крім того, в системах вентиляції накопичуються забруднювачі, що служать субстратом для живлення мікроорганізмів. Багатоповерхові адміністративно-громадські та житлові будівлі, промислові споруди та інші місця масового скупчення людей – це зони підвищеної аеробіологічної небезпеки поширення інфекцій. Системи кондиціонування повітря й вентиляції при неправильній експлуатації можуть стати джерелами поширення мікроорганізмів у будь-яких приміщеннях. Передача інфекційного аерозолю на великі відстані відбувається у людних приміщеннях з поганою вентиляцією. Ключовим фактором для спалаху інфекції є напрямок повітряного потоку. В умовах пандемії COVID-19 організації та міжнародні установи щодо контролю за розповсюдженням SARS-CoV-2 у приміщеннях рекомендують обмежувати рециркуляцію відпрацьованого повітря, хоча наразі ще недостатньо даних для однозначного з’ясування ролі систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря у поширенні інфекції. Оцінка ризику та рішення щодо вибору систем кондиціонування повітря повинні бути динамічними та базуватися на масштабах розвитку пандемії, а також на верифікації характеристик систем та їхньої ефективності.

Біографії авторів

Т. I. Кривомаз, Київський національний університет будівництва і архітектури

д.т.н., проф.

Д. В. Варавiн, Київський національний університет будівництва і архітектури

асп.

Р. В. Сiпаков, Київський національний університет будівництва і архітектури

асп.

Р. С. Кузьмiшiна, Київський національний університет будівництва і архітектури

студ.

Посилання

Krivomaz Т. І. “Microorganismy v nashikh zhilishchakh”. Farmatsevt praktik. 2018. No 4. P. 36-38.

Krivomaz Т. І. “Microorganismy v obshchestvennykh mestakh”. Farmatsevt praktik. 2018. No 5. P. 28-29.

Krivomaz Т. І. “Microorganismy v bolnitsakh”. Farmatsevt praktik. 2018. No 6. P. 24-26.

Krivomaz Т. І. “Microorganismy v ventiliatsionnykh sistemakh”. Farmatsevt praktik. 2018. No 7/8. P. 40-41.

Ager B.P., Tickner J.A. “The control of microbiological hazards associated with air-conditioning and ventilation systems”. The Annals of Occupational Hygiene. 1983. Vol. 27, Iss. 4. P. 341–358. https://doi.org/10.1093/annhyg/27.4.341

Bogler A., Packman A., Furman A., Gross A. “Rethinking wastewater risks and monitoring in light of the COVID-19 pandemic”. Nature Sustainability. 2020. Vol. 3. P. 981–990. https://doi.org/10.1038/s41893-020-00605-2

Chirico F., Sacco A., Bragazzi N. L., Magnavita N. “Can air-conditioning systems contribute to the spread of SARS/MERS/COVID-19 infection? Insights from a rapid review of the literature”. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. P. 1-11. https://doi.org/10.3390/ijerph17176052

Golofit‐Szymczak M., Gorny R.L. “Microbiological air quality in office buildings equipped with ventilation systems”. Indoor air. 2018.Vol. 28, Iss. 6. P. 792-805. https://doi.org/10.1111/ina.12495

Macher J. M., Huang F.-Y., Flores M. “A Two-Year Study of Microbiological Indoor Air Quality in a New Apartment”. Environmental Health: An International Journal. 1991. Vol. 46, Iss. 1. P. 25-29.

Palazzolo C., Maffongelli G., D’Abramo A., Lepore L., Mariano A., VulcanoA., Bartoli T.A., Bevilacqua N., Giancola, Di Rosa E., Nicastri E. “Legionella pneumonia: increased risk after COVID-19 lockdown?”. Euro Surveill. 2020. 25(30). P. 12-25. https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2020.25.30.2001372

Stryjakowska-Sekulska M., Piotraszewska-Pająk A., Szyszka A., Nowicki M., Filipiak M. “Microbiological Quality of Indoor Air in University Rooms?”. Polish Journal of Environmental Studies. 2007. Vol.16. No 4. P. 623–632.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-27

Як цитувати

Кривомаз, Т.,  Варавiн Д., Сiпаков Р., & Кузьмiшiна Р. (2020). Оцінка впливу систем вентиляції на мікробіологічну безпеку та мікрокліматичні умови приміщень . Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, 35, 49–61. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.35.49-61