Термодинамічний аналіз твердіння пасто- й рідиноподібних елементів музейних експонатів під впливом мікрокліматичних умов приміщення
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.34.16-28Ключові слова:
термодинамічний аналіз, структуроутворення, консистентність, твердіння, пасто- й рідиноподібні середовища, характеристики, капілярно-пористі тілаАнотація
Процес реставрації музейних експонатів пов’язаний з формуванням різноманітних структурних середовищ, наприклад, висихання шарів фарб, лаків та твердіння гіпсових і бетонних розчинів. Механіка таких середовищ характеризується спектрами в’язких, пластичних та пружних властивостей у різних їхніх сполученнях. На формування цих середовищ впливають мікрокліматичні умови приміщень, у яких відбуваються ці процеси. Вивчення та керування процесом структуроутворення для отримання середовища із заданими властивостями є важливою технологічною задачею, що вирішується, зокрема, і системами формування мікроклімату. Зміна структурного стану середовища, яке твердіє, може бути оцінена за відповідними змінами пластичної та звичайної механічної міцності, ступеня гідратації, тепловиділення, модуля пружності та ін. У даній роботі під структуроутворенням розуміють процес, у результаті котрого характеристики матеріалу наближаються до характеристик відповідного капілярно-пористого тіла (КПТ), а основним параметром, котрий визначає це наближення, є ступінь завершеності структуроутворення. Аналіз процесу твердіння розглядуваних пасто- й рідиноподібних середовищ залежно від стану повітряного середовища на основі діаграми вологісного стану дозволяє фіксувати структурний стан капілярно-пористої структури вказаних середовищ і оцінювати взаємодію хімічних реакцій і процесу структуроутворення, а отримані зміни швидкості структуроутворення – виявляти й оцінювати деструктивні процеси, які відбуваються при твердінні речовини.
Посилання
Huskov K.P.. Machikhin Yu.A.. Machikhin S.A.. Lunin L.N. Teoriia pishchevykh mass. 1970.
Blokh L.S. Prakticheskaia nomografiia. 1971.
Faytelson L.A.. Briyedis V.A. “Vliyanie vibratsii na effektivnuiu viazkost tsementnogo testa”. Teoriia formirovaniia betona. Nauchnaia sessiia NIIZhB. 1969. Р. 89-101.
Belkin I.M.. Vinogradov G.V.. Leonov A.I. Rotatsionnyie pribory. Izmereniia viazkosti i fiziko-mekhanicheskikh kharakteristik materialov. Маshinоstrоеniе, 1968.
Shulman Z.P. Konvektivnyi teplomassoperenos reologicheski slozhnykh zhidkostei. Energiia. 1975.
Volarovich N.P.. Malinin N.I. “O deformativnykh i prochnostnykh svoistvakh kontsentrirovannykh dispersnykh sistem”. Inzhenerno-fizicheskii zhurnal. 1966. №10. P. 804-812.
Reyner M. Reologiia. Mir. 1965.
Uilkinson U.L. Neniutonovskie zhidkosti. Mir. 1964.
Chang C.C., Ramanaiah P. “Unified rheological relation of non- Newtonian fluids”. Physics of Flnids. 1961. V.4. No.9.
Tsimermanis L.B.. Shtakelberg D.I.. Genkin A.R. “Termodinamicheskii analiz tverdeniia mineralnogo viazhushchego v zakrytoi sisteme”. VI MKKhTs. 1976. T.2. kn.1. P. 25-28.
Tsimermanis L.B. Potentsial ovodneniia i fenomenologicheskie uravneniia perenosa v kapilliarno-poristykh telakh. – V kn.: Inzhenerno-fizicheskiye issledovaniya stroitelnіkh materialov. Chelyabinsk. 1976. S.3-12.
Tsimermanis L.B.. Genkin A.R. “Potentsialograficheskii metod issledovaniia protsessov tverdeniia viazhushchikh”. Stroitelnyye materialy i betony. YuUKI. 1967. P. 31-42.
Tsimermanis L.B. Termodinamicheskiie i perenosnye svoistva kapilliarno-poristykh tel. YuUKI. 1971.
Genkin A.R. “Izmeneniia vlazhnostnykh kharakteristik strukturoobrazuiushchikh sistem na osnove gidravlicheskikh viazhushchikh”. Inzhenerno-fizicheskie issledovaniia stroitelnykh materialov. Cheliabinsk. 1977. P. 79-97.
Kunnos G. Ya., Lapsa V. Kh., Lindenberg B. Ya., Solodovnik A. B., Shteynbert A. R. Elementy tekhnologicheskoi mekhaniki yacheistykh betonov. Zinatne. 1976.
Dzenis V. V.. Laysa V. Kh. Ultrazvukovoi kontrol tverdeiushchego betona. Stroyizdat. 1971.
Chistyakov B. Z., Mysatov I. A., Bochkov V. I. Proizvodstvo gazobetonnykh izdelii po rezatelnoi tekhnologii. Stroyizdat. 1977.
Sychev M. M. Tverdeniia viazhushchikh veshchestv. Stroyizdat. 1974.
Mchedlov-Petrosian O. P. Khimiia neorganicheskikh stroitelnykh materialov. Stroyizdat. 1971.
Gorchakov G. I. Sostav. struktura i svoistva tsementnykh betonov. Stroyizdat. 1976.
Grankovskii I. G.. Kruglitskii N. N. “O kinetike tverdeniia mineralnykh viazhushchikh veshchestv”. Doklady AN SSSR. 1970. T. 194. №1. P.147-148.
Butt Yu. M., Timashev V. V. Portlandtsement. Stroyizdat. 1974.
Knigina G. I., Osipova L. V., Chernyshev I. N. “Faktor strukturoobrazovaniia gazobetonnoi massy pri vyderzhke do avtoklavirovaniia”. Izv. Vuzov. Stroitelstvo i arkhitektura. 1969. №4. P. 82-85.
Sutkevich V. S., Shteynert A .R., Khorometskiy V. G. “O prochnostnykh i deformativnykh kharakteristikakh yacheistobetonnogo syrtsa”. Tekhnologicheskaya mekhanika betona. RPI. 1976. Vyp. 1. P.106-115.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Volodymyr Dovhaliuk, Y. Chоvniuk, V. Kravchuk, A. Moskvitina, M. Shyshyna

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).