Оцінка ефектів зменшення споживання енергії для опалення будівель

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.0.6-14

Ключові слова:

енергоспоживання, енергоефективність, забруднення повітря, мікроклімат приміщенні

Анотація

Збереження поточного обсягу і якості виробництва, рівня життя при дбайливому ставленні до навколишнього середовища, а також забезпечення здоров’я суспільства можливе завдяки раціональному управлінню енергоресурсами і правильному формуванню енергетичної характеристики зведених будинків, а також поліпшення енергетичних властивостейнаявних будівель. Суть реалізації програми глибокої термомодернізації наявних будівель полягає в досягненні не тільки економічних, але й екологічних, функціональних, соціальних, інтеграційних та інших позитивних ефектів. Близько 70 % енергії в будівлях використовується для опалення та виробництва гарячої води. Домашні господарства є найбільшими споживачами теплоти. У статті аналізується вплив зниження споживання теплоти на експлуатаційні характеристики будівлі. Основні економічні ефекти термомодернізації пов’язані зі скороченням споживання палива, води й електроенергії, а отже, фінансовими витратами. Наведені ефекти також пов’язані зі зменшенням забруднення повітря, поліпшенням умов мікроклімату в приміщеннях і безпеки користувачів, а також усуненням енергетичної бідності і підвищенням обізнаності суспільства в галузі енергоефективності. У статті представлені результати заходів з модернізації, проведених у групі багатоквартирних житлових будинків. Проблема невідповідності чинним вимогам у галузі теплозахисту будівель є надзвичайно важливою, оскільки наразі стосується значної частини наявних житлових ресурсів. Окрім економічних вигод від отриманого енергетичного ефекту, теплові модернізації сприяли покращенню якості зовнішнього повітря, мікроклімату та теплового комфорту людей, а також підвищенню рівня використання будівель та якість життя їх мешканців. Результати досліджень показали різке зменшення кількості незадоволених станом внутрішнього повітряного середовища після термомодернізації. Підвищення комфорту та безпеки використання важливо особливо для людей похилого віку, які часто є більшістю мешканців будинків з особливо несприятливими енергетичними параметрами.

Біографія автора

Anna Lis, Ченстоховський політехнічний університет

к.т.н.

Посилання

European Commission, Energy, https://ec.europa.eu/energy/en.

United States Department of Energy, https://www.energy.gov/.

Worldwatch Institute, https://www.worldwatch.org.

United States Environmental Protection Agency, https://www.epa.gov/.

Market Report Series: Energy Efficiency 2018. Analysis and Outlooks to 2040. International Energy Agency, 2018.

Global energy transformation: A roadmap to 2050. International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi, 2019.

Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. A Roadmap for moving to a competitive low carbon economy in 2050. European Environment Agency, Brussels, 2011.

Bukowski M. (eds.) 2050.pl journey to a low-carbon future. Temperowka, Warsaw, 2013.

Directive 2012/27/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on energy efficiency.

EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Communication from the European Commission, Brussels, 2010.

Guła A. et al. Buildings modernisation strategy: Roadmap 2050. Institute of Environmental Economics, Cracow, 2014.

Energy efficiency in the period of 2007-2017, Statistical Information and Elaborations, Central Statistical Office, Warsaw, 2019.

Market Report Series: Renewables 2018. Analysis and Forecasts to 2023. International Energy Agency, 2018

Renewable Energy Statistics 2019.The International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi, 2019.

Energy from renewable sources in 2017. Statistical Information and Elaborations, Central Statistical Office, Warsaw 2018.

Gielena D., Boshell F., Saygin D., Bazilian M. D., Wagner N., Gorini R. “The role of renewable energy in the global energy transformation.” Energy Strategy Reviews. 2019. Vol. 24. pp. 38-50. https://doi.org/10.1016/j.esr.2019.01.006

Energy consumption in households in 2015. Statistical Information and Elaborations, Central Statistical Office, Warsaw 2017.

Apartments. National Census of Population and Apartments 2011. Central Statistical Office, Warsaw, 2013.

Lohse R., Zhivov A. Deep Energy Retrofit Guide for Public Buildings: Business and Financial Models. Springer, Switzerland, 2019.

The state of the environment in Poland. Report 2018. The Chief Inspectorate for Environmental Protection, Warsaw, 2018.

Maas R., Grennfelt P. Towards Cleaner Air, Scientific Assessment Report. Narayana Press, Oslo, 2016.

Air quality in Europe – 2018 report. EEA, Luxembourg, 2018.

The Environmental Implementation Review 2019. Country Report – Poland. European Union, 2019.

Krawczyk D. A. Buildings 2020+. Constructions, materials and installations. Printing House of Bialystok Univesity of Technology, Bialystok, Cordoba, Vilnius, 2019.

Dubrakova K. “Optimization of thermal modernization of a group of buildings using simulation modeling.” Journal of Applied Engineering Science. 2019. Vol. 17. no. 2. pp. 192-197. https://doi.org/10.5937/jaes17-21683

Lis. P. “Energy saving and reduction of emissions in heating residential buildings in Poland – potential and selected activities.” E3S Web of Conferences. 2019. Vol. 116. Article Number 00044. 8 р. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201911600044

Apatenko T., Bezlyubchenko O., Zavalniy O. “Energy modernization of residential houses as a challenge of modern.” Scientific Journal ScienceRise. 2018. no. 12. рр. 6-18. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2018.153368

Environment. Statistical analyses. Statistics Poland, Warsaw, 2018

Gurjar B.R., Molina L.T., Ojha C.S.P. (eds.) Air Pollution, Health and Environmental Impacts. CRC Press, New York, 2010.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-27

Як цитувати

Lis, A. (2020). Оцінка ефектів зменшення споживання енергії для опалення будівель. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, 33, 6–14. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.0.6-14