Оцінка ефектів зменшення споживання енергії для опалення будівель
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.0.6-14Ключові слова:
енергоспоживання, енергоефективність, забруднення повітря, мікроклімат приміщенніАнотація
Збереження поточного обсягу і якості виробництва, рівня життя при дбайливому ставленні до навколишнього середовища, а також забезпечення здоров’я суспільства можливе завдяки раціональному управлінню енергоресурсами і правильному формуванню енергетичної характеристики зведених будинків, а також поліпшення енергетичних властивостейнаявних будівель. Суть реалізації програми глибокої термомодернізації наявних будівель полягає в досягненні не тільки економічних, але й екологічних, функціональних, соціальних, інтеграційних та інших позитивних ефектів. Близько 70 % енергії в будівлях використовується для опалення та виробництва гарячої води. Домашні господарства є найбільшими споживачами теплоти. У статті аналізується вплив зниження споживання теплоти на експлуатаційні характеристики будівлі. Основні економічні ефекти термомодернізації пов’язані зі скороченням споживання палива, води й електроенергії, а отже, фінансовими витратами. Наведені ефекти також пов’язані зі зменшенням забруднення повітря, поліпшенням умов мікроклімату в приміщеннях і безпеки користувачів, а також усуненням енергетичної бідності і підвищенням обізнаності суспільства в галузі енергоефективності. У статті представлені результати заходів з модернізації, проведених у групі багатоквартирних житлових будинків. Проблема невідповідності чинним вимогам у галузі теплозахисту будівель є надзвичайно важливою, оскільки наразі стосується значної частини наявних житлових ресурсів. Окрім економічних вигод від отриманого енергетичного ефекту, теплові модернізації сприяли покращенню якості зовнішнього повітря, мікроклімату та теплового комфорту людей, а також підвищенню рівня використання будівель та якість життя їх мешканців. Результати досліджень показали різке зменшення кількості незадоволених станом внутрішнього повітряного середовища після термомодернізації. Підвищення комфорту та безпеки використання важливо особливо для людей похилого віку, які часто є більшістю мешканців будинків з особливо несприятливими енергетичними параметрами.
Посилання
European Commission, Energy, https://ec.europa.eu/energy/en.
United States Department of Energy, https://www.energy.gov/.
Worldwatch Institute, https://www.worldwatch.org.
United States Environmental Protection Agency, https://www.epa.gov/.
Market Report Series: Energy Efficiency 2018. Analysis and Outlooks to 2040. International Energy Agency, 2018.
Global energy transformation: A roadmap to 2050. International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi, 2019.
Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. A Roadmap for moving to a competitive low carbon economy in 2050. European Environment Agency, Brussels, 2011.
Bukowski M. (eds.) 2050.pl journey to a low-carbon future. Temperowka, Warsaw, 2013.
Directive 2012/27/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on energy efficiency.
EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Communication from the European Commission, Brussels, 2010.
Guła A. et al. Buildings modernisation strategy: Roadmap 2050. Institute of Environmental Economics, Cracow, 2014.
Energy efficiency in the period of 2007-2017, Statistical Information and Elaborations, Central Statistical Office, Warsaw, 2019.
Market Report Series: Renewables 2018. Analysis and Forecasts to 2023. International Energy Agency, 2018
Renewable Energy Statistics 2019.The International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi, 2019.
Energy from renewable sources in 2017. Statistical Information and Elaborations, Central Statistical Office, Warsaw 2018.
Gielena D., Boshell F., Saygin D., Bazilian M. D., Wagner N., Gorini R. “The role of renewable energy in the global energy transformation.” Energy Strategy Reviews. 2019. Vol. 24. pp. 38-50. https://doi.org/10.1016/j.esr.2019.01.006
Energy consumption in households in 2015. Statistical Information and Elaborations, Central Statistical Office, Warsaw 2017.
Apartments. National Census of Population and Apartments 2011. Central Statistical Office, Warsaw, 2013.
Lohse R., Zhivov A. Deep Energy Retrofit Guide for Public Buildings: Business and Financial Models. Springer, Switzerland, 2019.
The state of the environment in Poland. Report 2018. The Chief Inspectorate for Environmental Protection, Warsaw, 2018.
Maas R., Grennfelt P. Towards Cleaner Air, Scientific Assessment Report. Narayana Press, Oslo, 2016.
Air quality in Europe – 2018 report. EEA, Luxembourg, 2018.
The Environmental Implementation Review 2019. Country Report – Poland. European Union, 2019.
Krawczyk D. A. Buildings 2020+. Constructions, materials and installations. Printing House of Bialystok Univesity of Technology, Bialystok, Cordoba, Vilnius, 2019.
Dubrakova K. “Optimization of thermal modernization of a group of buildings using simulation modeling.” Journal of Applied Engineering Science. 2019. Vol. 17. no. 2. pp. 192-197. https://doi.org/10.5937/jaes17-21683
Lis. P. “Energy saving and reduction of emissions in heating residential buildings in Poland – potential and selected activities.” E3S Web of Conferences. 2019. Vol. 116. Article Number 00044. 8 р. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201911600044
Apatenko T., Bezlyubchenko O., Zavalniy O. “Energy modernization of residential houses as a challenge of modern.” Scientific Journal ScienceRise. 2018. no. 12. рр. 6-18. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2018.153368
Environment. Statistical analyses. Statistics Poland, Warsaw, 2018
Gurjar B.R., Molina L.T., Ojha C.S.P. (eds.) Air Pollution, Health and Environmental Impacts. CRC Press, New York, 2010.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anna Lis
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).