Методика розрахунку викидів парникових газів від експлуатації інженерних систем будівель
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.0.34-43Ключові слова:
викиди парникових газів, вуглецевий слід, інженерні системи будівель, вентиляція з рекуперацією, опалення, кондиціонування повітря, формування мікроклімату, енергоефективність, енергозбереженняАнотація
Зниження викидів парникових газів у даний час є пріоритетним завданням людства для зменшення кліматичних змін. Інженерні системи будівель (опалення, вентиляція, кондиціонування повітря, освітлення та ін.) дають значний внесок у вуглецевий слід. Методика, запропонована в цій статті, дає можливість оцінити величину викидів від кожної з систем і намітити шляхи їхнього зниження. Особливістю запропонованої методики є наступні положення. Розглядається внесок у викиди парникових газів усіх інженерних систем, що забезпечують комфортність приміщень будівлі. Комфортність приміщень будівлі розглядається відповідно до EN 15251. Параметри зовнішнього середовища визначаються відповідно до методики автора. При розробці методики прийняті такі спрощення.Не розглядається система зволоження повітря в зимовий час, тоді як осушення повітря в літній період при кондиціонуванні повітря враховано. Коефіцієнти робочого часу систем дані для прикладу. Нормативні показники розглядаються відповідно до ДСТУ Б А.2.2-12. Методика може використовуватися як для оцінки величини викидів СО2наявних будівель, так і для вибору варіанту формування мікроклімату проектованої будівлі. Особливо корисною методика може бути для вибору доцільної технології формування мікроклімату при реконструкції будівлі шляхом порівняння кількості викидів від різних варіантів.
Посилання
New report: District energy can decarbonize the EU heating and cooling sector [Electronic Resource]. December 5, 2019 URL: https://www.danfoss.com/en/about-danfoss/news/cf/new-report-district-energy-can-decarbonize-the-eu-heating-and-cooling-sector/?filter=segments%3Ddhs&fbclid=IwAR04mJGaIBRgOa8TwIoM_bHviLwpARw4jps2gcaS4LbtMYXvOhbxgM4JPYE
Thachenko T., Mileikovskyi V., Hunchenko O. Otsinka zaoshchadzennia enerhii ta nepriamoho zmenshennia vykydiv CO2 vertykalnym ozelenenniam. Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia. 2019. Iss. 31. pp. 16-23
T. Tkachenko, V. Mileikovskyi. Research of cooling effect of vegetation layer of green structures in construction. International Scientific and Practical conference “World science”. 2017. Vol. 1. no 7 (23). pp. 22-24.
Enerhetychna efektyvnist budivel. Metod rozrakhunku enerhospozhyvannia pry opalenni, okholodzhenni,ventyliatsii, osvitlenni ta horiachomu vodopostachanni. DSTU A.2.2-12:2015. Minrehion Ukrainy, 2015.
Rozrakhunkovi parametry mikroklimatu prymishchen dlia proektuvannia ta otsinky enerhetychnykh kharakterystyk budivel po vidnoshenniu do yakosti povitria, teplovoho komfortu, osvitlennia ta akustyky. DSTU B EN 15251:2011. Minrehion Ukrainy, 2012.
Opalennia, ventyliatsiia ta kondytsionuvannia. DBN V.2.5-67:2013, Ukrarkhbudinform, 2013.
Arkhiv pohody v Kyievi. www.meteoprog.ua/ua/fwarchive/kyiv/ .Access date: 09.07.2014.
Kordiukov M. I. “Otsinka enerhospozhyvannia system ventyliatsii ta kondytsionuvannia povitria. Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 20, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2016, pp. 46-53.
Enerhetychna efektyvnist budivel. Zahalne enerhospozhyvannia ta provedennia enerhetychnoi otsinky. DSTU B EN 15603:2013. Minrehion Ukrainy, 2014.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykhailo Kordiukov, Viktor Mileikovskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
