Методика розрахунку викидів парникових газів від експлуатації інженерних систем будівель

Автор(и)

  • Mykhailo Kordiukov Київський національний університет будівництва і архітектури, Ukraine
  • Viktor Mileikovskyi Київський національний університет будівництва і архітектури, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.0.34-43

Ключові слова:

викиди парникових газів, вуглецевий слід, інженерні системи будівель, вентиляція з рекуперацією, опалення, кондиціонування повітря, формування мікроклімату, енергоефективність, енергозбереження

Анотація

Зниження викидів парникових газів у даний час є пріоритетним завданням людства для зменшення кліматичних змін. Інженерні системи будівель (опалення, вентиляція, кондиціонування повітря, освітлення та ін.) дають значний внесок у вуглецевий слід. Методика, запропонована в цій статті, дає можливість оцінити величину викидів від кожної з систем і намітити шляхи їхнього зниження. Особливістю запропонованої методики є наступні положення. Розглядається внесок у викиди парникових газів усіх інженерних систем, що забезпечують комфортність приміщень будівлі. Комфортність приміщень будівлі розглядається відповідно до EN 15251. Параметри зовнішнього середовища визначаються відповідно до методики автора. При розробці методики прийняті такі спрощення.Не розглядається система зволоження повітря в зимовий час, тоді як осушення повітря в літній період при кондиціонуванні повітря враховано. Коефіцієнти робочого часу систем дані для прикладу. Нормативні показники розглядаються відповідно до ДСТУ Б А.2.2-12. Методика може використовуватися як для оцінки величини викидів СО2наявних будівель, так і для вибору варіанту формування мікроклімату проектованої будівлі. Особливо корисною методика може бути для вибору доцільної технології формування мікроклімату при реконструкції будівлі шляхом порівняння кількості викидів від різних варіантів.

Біографії авторів

Mykhailo Kordiukov, Київський національний університет будівництва і архітектури

Асистент

Viktor Mileikovskyi, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доцент

Посилання

New report: District energy can decarbonize the EU heating and cooling sector [Electronic Resource]. December 5, 2019 URL: https://www.danfoss.com/en/about-danfoss/news/cf/new-report-district-energy-can-decarbonize-the-eu-heating-and-cooling-sector/?filter=segments%3Ddhs&fbclid=IwAR04mJGaIBRgOa8TwIoM_bHviLwpARw4jps2gcaS4LbtMYXvOhbxgM4JPYE

Thachenko T., Mileikovskyi V., Hunchenko O. Otsinka zaoshchadzennia enerhii ta nepriamoho zmenshennia vykydiv CO2 vertykalnym ozelenenniam. Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia. 2019. Iss. 31. pp. 16-23

T. Tkachenko, V. Mileikovskyi. Research of cooling effect of vegetation layer of green structures in construction. International Scientific and Practical conference “World science”. 2017. Vol. 1. no 7 (23). pp. 22-24.

Enerhetychna efektyvnist budivel. Metod rozrakhunku enerhospozhyvannia pry opalenni, okholodzhenni,ventyliatsii, osvitlenni ta horiachomu vodopostachanni. DSTU A.2.2-12:2015. Minrehion Ukrainy, 2015.

Rozrakhunkovi parametry mikroklimatu prymishchen dlia proektuvannia ta otsinky enerhetychnykh kharakterystyk budivel po vidnoshenniu do yakosti povitria, teplovoho komfortu, osvitlennia ta akustyky. DSTU B EN 15251:2011. Minrehion Ukrainy, 2012.

Opalennia, ventyliatsiia ta kondytsionuvannia. DBN V.2.5-67:2013, Ukrarkhbudinform, 2013.

Arkhiv pohody v Kyievi. www.meteoprog.ua/ua/fwarchive/kyiv/ .Access date: 09.07.2014.

Kordiukov M. I. “Otsinka enerhospozhyvannia system ventyliatsii ta kondytsionuvannia povitria. Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 20, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2016, pp. 46-53.

Enerhetychna efektyvnist budivel. Zahalne enerhospozhyvannia ta provedennia enerhetychnoi otsinky. DSTU B EN 15603:2013. Minrehion Ukrainy, 2014.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-30

Як цитувати

Kordiukov, M., & Mileikovskyi, V. (2020). Методика розрахунку викидів парникових газів від експлуатації інженерних систем будівель. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, 32, 34–43. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2020.0.34-43