Шляхи зниження тепловтрат у зарадіаторній ділянці огороджувальних конструкцій
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2019.31.55-62Ключові слова:
опалювальний прилад, тепловтрати, складний теплообмін, зарадіаторний екранАнотація
Зниження тепловтрат огороджувальних конструкцій в зарадіаторній ділянці – відомий захід підвищення енергоефективності, який не потребує значних капіталовкладень і має достатньо суттєвий ефект. Головним відомим шляхом є використання зарадіаторних екранів з теплоізоляційного матеріалу та відбивною поверхнею, що обернена до приміщення. Використання таких екранів зазвичай застосовується без відповідних розрахунків і за відсутності конкретних технічних характеристик. При розробці нових конструкцій опалювальних приладів необхідно враховувати особливості тепловіддачі приладу до стіни в зарадіаторній ділянці. При цьому слід передбачити заходи щодо зниження таких тепловтрат в конструкції приладу. На кафедрі теплотехніки розроблено нову конструкцію секції опалювального приладу та різні конструктивні способи зниження тепловтрат через зарадіаторну ділянку. Також у статті розглянуто особливості теплообміну опалювального приладу із стіною в зарадіаторній ділянці та проведено глибокий літературний огляд робіт, що присвячені даній тематиці. На основі огляду отримано висновок, що відомі роботи не дають цілісного розуміння процесів теплообміну в досліджуваній системі тіл. Також виявлено, що провідні виробники опалювальної техніки відпрацьовують шляхи зниження тепловтрат через зарадіаторні ділянки огороджувальних конструкцій, зокрема зниження температури, °С, стінки опалювального приладу, яка обернена до стіни. Результати статті показують можливість підвищити ефективність роботи опалювального приладу майже на 4 % та розкривають не дослідженні особливості теплообміну опалювальних приладів і зовнішньої стіни.
Посилання
Belousov V. V., Mihaіlov F. S. Osnovy proektirovaniia sistem tsentralnogo otopleniia. Gosudarstvennoe izdatelstvo literatury po stroitelstvu i stroitelnym materialam, 1962.
Burney G. Maroq H. Iufluence de l’isolation de la paroi au d’un radiateur sur les deperditions du local et sur l’emission du radiateur. Centre Scientifique et technique de la construction in formation, Bruxelles.1967.
Bershidskii G. A., Nejburger A. E., Lacinik A. E., Poz M. Ya. “Obobshchennoe uravnenie dlia rascheta konvektivnogo teploobmena parallelnykh plastin v usloviiakh estestvennoi konvektsii.” Otopitelnye kotly i nagrevatelnye pribory. 1970. №32. P. 127-135.
Sperrow E. M., Sess R. D. Teploobmen izlucheniem. Energiya, 1971.
Lazorenko V. O. “Eksperimentalne doslidzhennya teplofizichnih harakteristik teplozahisnih ekraniv radiato-riv sistemi vodyanogo opalennya.” Energetika i avtomatika. 2013. №4. P. 46-53.
Kolienko A. G., Shelimanova O. V. “Rozrahunok vtrat teploty diliankoiu zovnishnoi stiny za radiatorom.” Energetika i avtomatika. 2014. №194(2). P. 180-184.
Kutateladze S. S. Osnovy teorii teploobmena. Atomizdat, 1979. 416 p.
Basok B. I., Davidenko B. V., Goncharuk S. M., Novikov V. G. “Modeliuvannia teploviddachi vid dvokhpanelnoho radiatora.” Budivelni konstruktsii. 2013. Vyp. 77. P. 60-64.
Bogoslovskii V. N. i dr. Otoplenie i ventiliatsiia. Strojizdat, 1991.
Kermi. https://kermi.com.ua
Buderus. https://www.buderus.ua
Viadrus. http://www.viadrus.com.ua
Shvets L. P., Glamazdin P. M. “Rezultaty vyprobuvan doslidnoho aliuminievoho radiatora.” Tezy dopovidi 65 naukovo-praktichnoi konferentsii KNUBA, chastina druha, 2004. P. 76-77.
Kast V. Konvektivnyi teplo- i massoperenos. Energiya, 1980. 49 p.
Shklover A. M., Vasilev B. F., Ushkov F. V. Osnovy stroitelnoi teplotehniki zhilyh i obshchestvennykh zdanii. Stroiizdat,1956. 350 p.
Blokh A. G., Zhuravlev Yu. A., Ryzhkov L. N. Osnovy teploobmena izlucheniem. Spravochnik. Energoatomizdat, 1991. 432 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Pavlo Glamazdin, Pavlo Pasichnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).