Застосування геотермальної вентиляції для теплопостачання приміщень пташників
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2019.30.51-55Ключові слова:
інфрачервоне опалення, геотермальна енергія, ґрунтовий теплообмінник, пташникАнотація
Існує потреба додаткових заходів підвищення енергоефективності систем теплозабезпечення пташників. Комплексне застосування системи інфрачервоного опалення у поєднанні з системою геотермальної вентиляції дозволить значно скоротити енерговитрати об’єкту та покращити екологічні показники системи в цілому. Робота геотермальної системи вентиляції полягає у використанні енергії ґрунту для часткового нагрівання припливного повітря, що надходить до приміщення пташника. Також доцільне застосування додаткових заходів рекуперації теплоти витяжного повітря з пташника. У роботі представлена розроблена система подачі теплоти для пташника з інтегрованим застосуванням ґрунтового теплообмінника для нагріву припливного повітря та інфрачервоного обігрівача для локального обігріву зон перебування птиці. Показано ефективність застосування такої системи. Отримано результати досліджень раціональних розмірів модуля для вирощування птиці. Розміри інфрачервоного обігрівача становлять 0,54×0,1 м. Модулі розташовані в два яруси з зонами технологічного обслуговування в пташнику.
Посилання
Dolgikh D., Kovyazin O., Rensevich Ye. ”Results of Experimental Studies of the Air Heat Exchanger.” Design, Manufacture and Operation of Agricultural Machinery, Vol. 43, No.1, 2013, pp. 263-267.
Nakorchevsky A., Basok B. “Optimal design of ground heat exchangers.” Industrial Heat Engineering, Vol. 27, No.6, 2005, pp. 27-31.
Nakorchevsky A., BasokA., Belyaeva T. “Problems of soil heat accumulation and methods of their solution.” Industrial Heat Engineering, Vol. 25, No.3, 2003, pp. 42-50.
Savchenko О., Zhelykh V., Dudnik K., Kononchuk O. “Tekhnichni peredumovy vlashtuvannia heotermalnoi ventyliatsii pasyvnykh budynkiv.” Visnyk NU «LP» «Teoriia i praktyka budivnytstva», Vol. 823, 2015, pp. 281-285.
Zhelykh V., Savchenko O., Matusevych V. “Improving efficiency of heat exchange of horizontal ground-air heat exchanger for geothermal ventilation systems.” Fizyka Budowli w Teorii i Praktyce, Vol.8, No. 4, 2016, pр. 43–46.
Zhelykh V., Ulewicz M., Spodyniuk N., Shapoval S., Shepitchak V. “Analysis of the Processes of Heat Exchange on Infrared Heater Surface.” Diagnostyka, Vol. 3, No.17, 2016, pp. 81-85.
Spodyniuk N., Zhelykh V., Dzeryn O. “Combined Heating Systems of Premises for Breeding of Young Pigs And Poultry.” FME Transactions, No. 46, 2018, pp. 651-657. DOI: 10.5937/fmet1804651S
Voloshin O. F., Mashchenko S. O. Models and methods of decision-making. Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 2006, 336 p.
Svynchuk V. O., Koberskyi D. V. “Analiz dotsilnoho vprovadzhennia gruntovykh teploobminnykiv dlia stvorennia mikroklimatu v vyrobnychykh prymishchenniakh ta v indyvidualnykh budynkakh fermerskykh hospodarstv APK Zhytomyrskoi oblasti”. Studentski naukovi chytannia. 2013. 2014. Vol. IV. P. 101-112.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Nadiia Spodyniuk, Liliia Horbachenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
