Специфіка дизайну світлодіодних світильників прямого світла
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2019.30.34-42Ключові слова:
дизайн, світлодіодний світильник, світильник прямого світла, симетричний світильникАнотація
У статті досліджено дизайн світлодіодних світильників прямого світла і встановлено, що його специфіка полягає у спрямуванні світлового потоку кожного джерела перпендикулярно до освітлюваної поверхні для підвищення загальної світлової ефективності світильника, використанні поверхні якомога більшої площі для монтажу світлодіодів, застосуванні для виготовлення відбивачів теплопровідних матеріалів,таких як алюміній або теплопровідний пластик, передбаченні отворів у зовнішній обмежувальній поверхні оболонки відбивача для покращення циркуляції повітря та тепловідводу від світильника, використанні світлодіодів з різними тілесними кутами випромінювання і наданні можливості автономного управління невеликими групами світлодіодів для забезпечення варіативності світлового розподілу, розміщенні світлодіодів з якомога меншою відстанню між їхніми центрами для пом’якшення множинних тіней, використанні в одному світильнику світлодіодів з однаковими формами лінз для забезпечення естетичної узгодженості всього виробу. За наведеними вище положеннями, було спроектовано дві серії світлодіодних світильників прямого світла зі ступінчастою формою вібивача: з двома площинами симетрії та круговою симетрією відбивача. Ці конструкціїзахищено патентом на корисну модель № 135975.
Посилання
Aizenberg Yu. B. Svetovyie pribory. Energiia, 1980.
Svitlodiody: Novynky. Praktyka. Perspektyvy. Ofitsiinyi kataloh vystavky svitlodiodnoho osvitlennia LED expo. Materialy konferentsii LED Progress. 1315 veresnia 2017 r., Kyiv, Ukraina, 2017.
Sorokin V. M. “Problemy pidvyshchennia enerhetychnoi efektyvnosti ta yakosti svitla.” LED Progress 1315 veresnia 2017 r., Kyiv, Ukraina, http://ualedlight.org/images/LedExpo2017/1/Sorokin.pdf
Ismagilov D. G., DrevalYova E. P. Teatralnoe osveschenie. ZAO «DOKA Media», 2005.
Mizhnarodnyi slovnyk elektrotekhnichnykh terminiv. Chastyna 845. Svitlotekhnika: DSTU IES 60050-845:2012 (IES 60050-845:1987, IDT). DP «UkrNDNTs», 2013.
Pryrodne i shtuchne osvitlennia. DBN V.2.5-28-2018, Ukrarkhbudinform, 2018.
Charlotte & Peter Fiell. 1000 Lights. TASCHEN GmbH, 2013.
Chapter 7. Luminaires. Lighting Engineering. INDALUX, 2002.
Pul Ch., Ouens F. Nanotehnologii. 4-e izdanie, ispravl. i dopoln. Tehnosfera, 2009.
Koval L.M. Dyzain & LED-tekhnolohii. ZNTU, 2014.
Timofeeva L. G. Osnovyi nachertatelnoi geometrii. Ural. gos. lesotehn. un-t, 2004.
Zabelin A. V. Osnovy nachertatelnoi geometrii. TGTU, 2006.
Mihnenkov L. V. Osnovy nachertatelnoi geometrii. MGTU GA, 2001.
Gordon V. O., Sementsov-Ogievskii M. A. Kurs nachertatelnoi
geometrii. Nauka, Gl. red. fiz.-mat. Lit., 1988.
Semenova T. V., Evdokimova G. A., Petrova E. V. Slovar terminov po nachertatelnoi geometrii i inzhenernoi grafike. Novosib. gos. agrar. un-t, Inzhener. in-t, 2011.
Kovaliov Yu. M., Vereshchaha V. M. Prykladna heometriia. Kyiv, 2012.
Koval L. M. “Svitylnyk na svitlodiodakh.” Patent of Ukraine 135975. 25 July 2019.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Lidiia Koval
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).