Дослідження ефективності застосування водного розчину реагенту «Лексол» для пилоподавлення
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2019.29.43-49Ключові слова:
кар’єр, масовий вибух, автодорога, пилоподавленняАнотація
Проведене експериментальне дослідження ефективності використання водного розчину поверхнево-активної речовини «Лексол» для пилоподавлення при проведенні масових вибухів у кар'єрах, на технологічних автошляхах та використанні як антизмерзаючої речовини при транспортуванні сипучих вантажів. Поставлена задача вирішувалася за допомогою проведення промислових досліджень щодо визначення ефективності зниження пилоутворення при проведенні масових вибухів шляхом попереднього зволоження кар’єрних блоків водним розчином поверхнево активної речовини «Лексол». Цей антипиловий реагент є водним розчином гліцеринового компоненту рослинного походження, що призначений для закріплення ерозійно небезпечних поверхонь полімінерального складу. У кар'єрі ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» були проведені експериментальні вибухи на горизонті мінус 360 м із застосуванням даного реагенту та промислові дослідження зв'язування пилу на кар'єрних автошляхах при їхньому поливі водним розчином поверхнево активної речовини «Лексол». Визначені оптимальні концентрації та кількості для нанесення реагенту «Лексол» на поверхню, що виділяє пил, та сипучий матеріал, при розпилюванні реагенту і поливі. Також досліджувалась ефективність застосування водного розчину поверхнево активної речовини «Лексол» як антизмерзаючої речовини при транспортуванні і складуванні руд. Визначено, що реагент економічно ефективний при використанні в зимовий період року. У ході досліджень було підтверджено процес зв’язування поверхнево-активною речовиною «Лексол» частинок пилу, що залишилися на поверхні кар’єрного блоку після бурових робіт, і які активно беруть участь у загальному процесі формування пилогазової хмари. При 5 % концентрації водного розчину антипилового реагенту «Лексол» середня ефективність пилоподавлення становила 21%. Визначено, що ефективний час збереження в’яжучих властивостей реагенту на поверхні автодоріг становить близько 10 днів. При повторному нанесенні водного розчину ПАР «Лексол» тривалість часу ефективного зв'язування пилу буде зростати.
Посилання
Kerivnyi dokument po vykorystanniu zvolozhenoi zabiiky zariadiv VR pry vybukhovykh robotakh na karierakh, po dehazatsii pidirvanoi hirnychoi masy i ochyshchenniu atmosfery vid shkidlyvykh produktiv vybukhu. Kryvyi Rih – 1997r. – KTU.NDIBTH. – s.9.
Typovi zakhody po zmenshenniu vykydiv zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria pry vykorystanni masovykh vybukhiv na karieri PAT «InHOK». – Kryvyi Rih. – 2015r. –3 s.
Prosandieiev M. I., Kozlova L. M. ”Osnovni shliakhy adaptatsii tekhnolohii vidkrytykh hirnychykh robit do vymoh staloho rozvytku suspilstva.” Ekolohiia i pryrodokorystuvannia. 2011r. Vol. 14. pp.143 – 160.
Koshkarov V. E. Dissertatsiya na soiskanie uchenoy stepeni k.t.n. «Tehnologiya obespyilivaniya ka-rernyih avtodorog na osnove bitumno – polimernyih materialov. FGBU VPO «UrGUPS». 2014.
Tyischuk V. Yu. Razrabotka i issledovanie sredstv pyilepodavleniya na karernyih avtodorogah na osnove mikrokapsulirovannyih rastvorov. «NIIBTG» GVUZ «Krivorozhskiy natsionalnyiy universitet». Vіsnik Krivorіzkogo natsіonalnogo unіversitetu. 2013.
Zaklyuchenie gosudarstvennoy sanitarno-epidemiologicheskoy ekspertizyi № 05.03.02-04/35332 ot 27.05.2014 g. na reagent antipyilnyiy «Leksol» (TU U 20.5-39086735-001:2014): «Leksol-5», «Leksol-10».
Zaklyuchenie gosudarstvennoy sanitarno-epidemiologicheskoy ekspertizyi № 05.03.02-07/29643 ot 30.04.2014 g. na TU U 20.5-39086735-001:2014.
Metodicheskie ukazaniya po opredeleniyu i raschetu neorganizovannyih vyibrosov pyili i yadovityih gazov massovyimi vzryivami i ekskavatornyimi zaboyami v karerah. VNIIBTG, 1985.
Instruktsiya po obespyilivaniyu avtomobilnyih dorog na otkryityih gornyih razrabotkah predpriyatiy chernoy metallurgii. VNIIBTG MINChERMET SSSR, 1988.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vadym Nalyvaiko, Viktoriia Konovaliuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
