Опалення виробничих приміщень зі змінним тепловим режимом
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2016.19.55-64Ключові слова:
зміна теплового режиму, втрати і надходження теплоти, тепловий баланс, фонова і догріваюча системи опалення, робочий і неробочий часАнотація
Проаналізовано зміну теплового режиму приміщень різного функціонального призначення залежно від стаціонарних і нестаціонарних витрат і надходжень теплоти протягом доби. Проілюстровано визначення за добовими графіками співвідношення потужностей фонової і догріваючої систем опалення приміщень. Показано доцільність застосування за певних умов теплового режиму догріваючої системи в робочий і неробочий час.Посилання
Opalennia, ventyliatsiia ta kondytsionuvannia. DBN V.2.5-67:2013, Ukrarkhbudinform, 2013.
Tеplоvа іzоliatsіia budіvеl. DBN V.2.6-31:2006, Ukrarkhbudinform, 2006.
Systеmy оpаlеnnia budіvеl. Меtоd vyznachennia prоеktnоhо tеplоvоhо nаvаntаzhеnnia. DSТU ЕN 12831:2008 .
Skаnаvi А. N., Маkhоv L. М. Оtоplеniе. АSV, 2002.
Vоlkоv О. D. Prоеktirоvаniе ventyliatsii promyshlennogо zdaniia. Vyshchа shkоlа, 1989.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Mykailo Senchuk, Kostiantyn Khovanskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).