Вплив модифікації теплоносія триетаноламіновими ефірами жирних кислот на теплообмін
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2016.19.32-36Ключові слова:
поверхнево-активні речовини, теплообмін, методи дослідження теплофізичних властивостей рідинАнотація
Проведено експериментальні та аналітичні дослідження теплофізичних властивостей водного розчину триетаноламінових ефірів жирних кислот. Визначено вплив зміни теплофізичних властивостей на теплообмін. Встановлено зростання кінематичної в’язкості, зменшення питомої теплоємності та коефіцієнту теплопровідності у порівнянні з водою. У нижній частині робочого діапазону температур систем теплопостачання встановлено незначне зменшення коефіцієнту тепловіддачі.Посилання
Fillipov G.A., Saltanov G.A. Gidrodinamika i teplomassoobmen v prisutstvii PAV. Energoatomizdat, 1988.
Nashokin V. V. Tehnicheskaia termodinamika i teploperedacha. Vysshaia shkola, 1975.
Shpilrain E. E. Osnovy teorii teplofizicheskikh svoistv veshchestv. Energiia, 1977.
Rid R., Shervud T. Svoistva gazov i zhidkostei., Khimiia, 1971.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Eduard Malkin, Kristina Gaba
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).