Експериментальні дослідження коефіцієнта місцевого опору удосконаленої конструкції регулювальних пристроїв у системах вентиляції
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2017.21.49-57Ключові слова:
дросельний пристрій, коефіцієнт місцевого опору, експериментальна установка, втрата тискуАнотація
За результатами аналізу теоретичних досліджень виявлена необхідність удосконалення конструкції дросельних пристроїв системи вентиляції з метою підвищення їхньої енергоефективності. Розроблено експериментальну установку для визначення місцевого опору дросельного пристрою вентиляційної системи із зручнообтічними виконавчими робочими елементами. За результатами експериментальних досліджень встановлено значення місцевого опору при різній степені перекривання площі перерізу повітропроводу регулювальним пристроєм із зручнообтічними виконавчими елементами. Наведено графічну залежність для інженерного розрахунку запропонованих дросельних пристроїв. Отримано логарифмічну характеристику регулювання, що забезпечує плавне регулювання витрати вентиляційної мережі та розширення області регулювання Зменшення майже вдвічі величини коефіцієнтів місцевого опору порівняно із традиційними свідчить про розширення можливості регулювання витрати в повітропроводах та підвищення енергоефективності систем вентиляції.
Посилання
Vahvahov G. G. Energosberejenie i nadejnoct ventilyatornih. Stroyizdat, 1989.
Zhukovsky S. S., Vozniak О. Т., Dovbush О. М., Lyulchak Z. S. Ventilyuvannya primishchen, Vidavnitstvo Lvivskoi politechniki, 2007.
Dovgalyuk V. B., Mіleykovskyi V. О. “Rozrakhunkova model neizotermichnoi strumini, scho nastilayetsya nа opuklu tsilindrichnu poverkhnyu.” Ventilatsia, osvitlenya tа teplogazopostachanya: Noukovo-technichniy zbirnik, Iss. 12, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2008, pp. 11 – 32.
Zinich P. L. Ventilyatsia gromadskih budivel. Kyiv National University of Construction and Architecture, 2002.
Malkin Е. S., Chepurna N. V., Kirichenko М. А. “Osoblivosti nerivnomirnogo rozpodilu povitryanogo potoku v trubnomu puchku.” Ventilatsia, osvitlenya tа teplogazopostachanya: Noukovo-technichniy zbirnik. Iss. 16, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2012, pp. 17 – 19.
Taliev V. N. Aerodinamika ventilyatsii. Stroyizdat, 1979.
Kalitsun V. I., Drozdov Е. V. Osnovi gidravliki I aerodinamiki. Stroyizdat, 1980.
Idelchik I. Е. Spravochnic po gidravlicheskim soprotivleniam. Edited by Shteynberg М. О., 3rd ed., Mashinostroyenie, 1992.
Ratushnyak G. S., Stepankovskyi R. V. “Vdoskonalennya regulyuvanya aerodina-michnih potokiv truboprovidnih system.” Visnik Khmelnitskogo natsionalnogo universitetu,
Iss. 4, 2010. – №4, pp. 26-33.
Ratushnyak G. S., Stepankovskyi R. V. Regulyuvanya vytraty aerodynamichnykh potokiv v sistemakh ventilyatsii ta aspiratsii. Vinnytsia National Technical University, 2015.
Stepankovskyi R. V., Ratushnyak G. S. “Droselnyi pristryi.” Patent of Ukraine 52768. 10 September 2010.
Metody aerodinamicheskikh ispytanii. GOST 12.3.018-79, Izdatelstvo standartov, 1981.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Georgii Ratushniak, R. Stepankovskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
