Сучасні технології «ALARA» як інструмент керування впливом на формування біосферосумісного середовища об’єктів будівництва
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2017.22.5-10Ключові слова:
екосистема, будівельний проект, біосферосумісність, екологічна безпека, радіаційна безпека, ALARAАнотація
Основою стратегічного планування діяльності у вирішенні комплексних науково-технічних завдань зі створення та експлуатації складних інженерних об'єктів лежать не тільки технічні, але й управлінські аспекти такої діяльності за принципом ALARA. Однією з найбільш важливих управлінських задач є оптимізація населених пунктів задля мінімальних витрат невідновлюваних ресурсів на опалення і охолодження. Серед впливових факторів є розповсюдження сонячної радіації. У цій статті розглянемо розроблені автором програми для комп’ютерного моделювання розповсюдження сонячної радіації в населених пунктах з урахуванням забудови в рамках пакету «Atmospheric Radiation». Порівняння результатів розрахунку та понад 13 тисяч вимірювань показало відмінний збіг окрім низького стояння сонця або високої мутності атмосфери. Останні випадки не мають практичного значення через незначне надходження сонячної радіації. Таким чином, програмний комплекс «Atmospheric Radiation» є апробованим інструментом екологічного менеджменту об’єктів біосферосумісного будівництва з реалізацією принципу ALARA.
Посилання
Bazhenov V., Lizunov Р., Pidgorny О. ets. “Applied Software «Atmos-pheric Radiation» for an Energy Efficient Building” 14th Inter-national Conference on Computing in Civil and Building Engineering
(27–29 June 2012, Moscow), http://www.icccbe.ru/paper_long/0327paper_long.pdf. Accessed 18.01.2013.
Pozdniakov А. L. Osnovy ekologicheskoi bezopasnosti proizvodstvennykh obektov v usloviiakh gorodskoi sredy s pozitsii biosferosovmestimosti. Diss. Abstract. Federal State Budget Educational Institution of Higher Professional Education "State University - Educational, Research and Production Complex" Department "Urban Construction and Economy" of the Architecture and Construction Institute, 2011.
Ploskii V. О. “Dosvid organizatsiinoi ta naukovoi roboty za napriamkom “Energoefektyvnist” kisnyi analiz trokhoidalnoi modeli.” Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti budivnytstva v umovakh formuvannia rynkovykh vidnosyn: zb. nauk. prats. Iss. 28, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2015, pp. 38-44.
Mayer B., Kylling A. “The LibRadtran software package for radiative transfer calculations – description and examples of use.“ Atmospheric Chemistry and Physics, Vol. 5, 2005, pр. 1855 – 1877. https://doi.org/10.5194/acp-5-1855-2005
“Reference solar spectra irradiance. National renewable energy laboratory spectral solar radiation database”, http://rredc.nrel.gov/solar/spectra/am1.5/. Accessed 30.10.2017.
Sergeichuk О. V. Geovetrychne modeliuvannia fizychnykh protseciv pry optymizatsii formy energoefektyvnykh budynkiv. Diss. Abstract. Kyiv National University of Construction and Architecture, 2008.
Larionov А. N., Malyshev I. V. “Metodicheskie podkhody k razvitiiu programm ekologicheskogo zhilishchnogo stroitelstva.“ Vestnik Volgogradskogo instituta biznesa, no. 2(9), 2009, pp. 68-80.
“Recommendations of the International Commission on Radiological Protection”. ICRP Publication 60. Ann. ICRP 21(1-3), 1991. http://www.icrp.org/publication.asp?id=ICRP%20Publication%2060. Accessed 30.10.2017.
Environmental Management Systems – Requirements with Guidance for Use. ISO 14001:2015, ISO/TC 207/SC 1, 2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Denys Chernyshev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
