Підвищення ефективності очищення коксового газу від пилу, вуглекислого газу та парів формальдегіду в скруберах насадкового типу
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2017.23.39-43Ключові слова:
скрубер, коксовий газ, вуглекислий газ, пари формальдегіду, очистка від пилу, викиди в атмосферу, насадка, коксова промисловістьАнотація
У даній роботі наведені результати промислових випробувань нової трикутної насадки з хрестоподібними отворами при очищенні коксового газу від пилу, вуглекислого газу та парів формальдегіду. За цими даними побудовано порівняльні діаграми та графік регресії. У роботі розглянуті результати власних експериментів, які порівняно з результатами інших науковців, та різними статистичними даними. Для порівняння використано дерев’яну хордову насадку та найбільш ефективну за статистичними даними – кільця Рашига. Результати перевірки збігаються з теоретичними розрахунками та підтверджують ефективність нової насадки. Доведено ефективність нової насадки при очищенні коксового газу від CО2 (вуглекислого газу), CH2O (парів формальдегіду) та при очистці пилу. Нова насадка покращує очистку на 25 % по відношенню до дерев’яної хордової (її прототип) та на 15 % у порівнянні до кілець Рашига, які є однією з найефективніших насадок, та близькі за матеріалом до нової насадки. Також було доведено, що оптимальною температурою для усіх типів домішок є 15 °С.
Посилання
Alekseev V., Bulkin V., Ponikarov I., Galleev A. Apparatyi vihrevogo tipa, primenyaemyie dlya mokroy ochistki gazov, Kazan, 1987.
Aliev G.M.-A. Tehnika pyileulavlivaniya i ochistki promyishlennyih gazov, Metallurgiya, 1986.
Andonev S., Filipev O. Pyilegazovyie vyibrosyi predpriyatiy chernoy metallurgii, Metallurgiya, 1979.
Apostolyuk S.О., Dzhigirei V.S., Sokolovskyi І.А. Promislova ekologIya, Znannya, 2012.
Vetoshkin A.G. Protsessyi i apparatyi pyileochistki, Izd-vo Penz. gos. un-ta, 2005.
Didenko V., Malahova T. Intensifikatsiya obespyilivaniya i ochistki ventilyatsionnyih vyibrosov na osnove vihrevyih effektov, Volgogr. Gos. Arhit.-stroit. Akad., 1998.
Dyitnerskiy Yu. Osnovnyie protsessyi i apparatyi himicheskoy tehnologii, Himiya, 1991.
Kozlova S.A., Shalaev I.М., Raeva О.V., Кiselev А.V. Oborudovanie dlia ochistki gazov promyshlennyh pechei: Elektronnyi konspekt lektsii, SFU, 2007, dpi 300, OCR, lib.sfu-kras.ru/ebibl/umkd/217/u_lectures.pdf
Korobchanskii I.E., Kuznetsov M.D. Raschety apparatury dlia ulavlivaniia khimicheskikh produktov koksovaniia, Metallurgiia, 1972.
Mikhailov N.V., Zaychenko V.M., Kolomiets P.P. “On the concentration of naphthalene in a coke oven gas.” Koks i khimiia, no. 12, 1969, pp. 26-29.
Lebedeva G.N, Bunakov N.G., Patrickeyev B.C. “Vozmozhnaia stepen ochistki koksovogo gaza оt naftalina pri pervichnom оkhlazhdenii.” Koks i khimiia, no. 6, 1973, pp. 37-40.
Vshivtsev V.G., Safronova T.K., Nosova L.G. “Chromatographic determination of naphthalene in aerosols of coal tar resin of coke oven gas.” Problems of technology of capture and processing of coking products, no. 7, 1978.
Brodovich A.I., Zaychenko V.M., Melzhentseva V.I. and other “Novye skhemy ochistki koksovogo gaza.” Koks i khimiia, no. 4, 1980, pp. 28-32.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleksandr Redko, Yurii Chayka, Yurii Burda
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).