Нормування ультрафіолетового опромінення приміщень і територій за енергетичними критеріями
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2017.23.25-30Ключові слова:
інсоляція, ультрафіолетове опромінення, спектр радіації, енергетичні критеріїАнотація
Ущільнення забудови супроводжується появою певних негативних факторів середовища проживання, зокрема його світло-інсоляційного режиму. У сучасних українських нормах критерієм оцінки ультрафіолетового опромінення є тривалість інсоляції. Але це нормування недосконале, оскільки сонячна радіація змінюється як за інтенсивністю і спектральним складом, так і в об’ємі приміщень. Крім того, інсоляція не враховує опромінення розсіяною і відбитою від оточення радіацією. Особливо це стосується ультрафіолетової частини спектру – її інтенсивність становить 70...80 % від прямої. Для більш повного врахування ресурсів сонячної радіації для життєзабезпечення необхідний перехід до оцінки ультрафіолетового опромінення від часових критеріїв до енергетичних. Тому метою даної роботи є розробка науково-методичних принципів переходу до такої оцінки. У статті наведені залежності, за якими можна визначити дози прямої, розсіяної та відбитої ультрафіолетової сонячної радіації. Особлива увага приділена визначенню розсіяної та відбитої складовим, оскільки саме ці види радіації опромінюють найбільшу частину внутрішнього простору приміщення. Їх пропонується визначати на підставі нового математичного апарату точкового числення. Представлена методика визначення опромінення. Пропонуються методи нормування ультрафіолетового опромінення за енергетичними параметрами.
Посилання
Mistobuduvannia. Planuvannia ta zabudova miskih і silskih poselen. DBN 360-92**, Ukrarhbudinform, 2002.
Baharev D. V., Orlova L. N. “O normirovanii i raschete insoliatsii”, Svetotekhnika, no.1, 2006, pp. 18-27.
Leru R. Ekologiia cheloveka. Nauka o zhilishchnom stroitelstve. Stroyiizdat, 1970.
Obolenskyi N. V. Arhitektura i solntse. Stroyiizdat, 1988.
Arhitekturnaia fizika: Ucheb. dlia vuzov: Spets. «Arhitektura». / V. К. Litskevich, L. I. Makrinenko, I. V. Migalina i dr.; Edited by Obolenskii N. V., Stroyiizdat, 1997.
ASTM E490-00a. Standard solar constant and zero air mass solar spectral irradiance tables (ASTM standard). http://www.astm.org/Standards/E490.htm. Access: 04.02.2015.
Матveiev L. Т. Kurs obshchei meteorologii. Fizika atmosferi. Gidrometeoizdat, 1984.
Egorchenkov V., Konopatsky E. “Principles of Constructing Light Field Model for a Room with Curvilinear Quadrangular Light Openings by Means of the Dot Calculation.” Light & Engineering (Svetotekhnika), vol. 23, no. 2, 2015, pp. 43-48.
Egorchenkov V. A. “Priamaia yestestvennaia osveshchennost ot chetirehugolnogo svetoproyoma v ploskosti obshchego polozheniia.” Prikladna geometriia geometriia ta ingenerna grafika: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 90, Kyiv National University of Construction and Architecture 2012, pp. 102-106.
Satellight. The European database of daylight and solar radiation, http://www.satellight.com/core.htm. Access: 04.02.2015.
Wiener Ch. Lehrbuch der darstellenden Geometrie, Leipzig, 1884.
Rekonstruktsiia zhitla, Materiali Chetvertoi Mizhnarodnoi vistavki-konferentsii «Rekonstruktsiia zhitla», RG, Kyiv, 2002.
Prirodne і shtuchne osvitlenia. Zmina № 2. DBN В.2.5-28-2006, Ukrarhbudinform, 2012.
Sergeichuk О. V., Buravchenko V. S., Radomtsev D. A. i dr. “Osobennosti metodiki rascheta solnechnih postuplenii v natsionalnom prilozhenii k DSTU EN ISO 13790” Energoefektivnost v budivnitstvi ta arhitekturi, iss. 6, 2014, с. 267-272.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleh Sergeychuk, Volodymyr Yegorchenkov, Dmytro Radomtsev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
