Концептуальні основи аналізу тепломасообмінних і деформаційних процесів у полімерних дисперсних тілах для формування мікроклімату музеїв
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2017.23.6-24Ключові слова:
тепломасообмін, деформація, дисперсність, матеріалиАнотація
Для зберігання музейних експонатів, серед яких полімерні дисперсні, необхідно забезпечити параметри мікроклімату, що максимально уповільнюють старіння та деградацію. Використовуючи теорію Больцмана-Вольтерри, перший закон термодинаміки для відкритих систем та метод визначення параметрів функцій впливу, обґрунтована адекватна фізико-механічна модель, яка описується системою диференціальних рівнянь для аналізу тепломасообмінних і деформаційних процесів у дисперсних матеріалах. Показано, що при дослідженні впливу теплоти й вологи на деформаційні властивості полімерних матеріалів, більш адекватним є не однобічне врахування впливу тепломасообміну на реологічні процеси, а опис їхнього взаємного впливу один на одного. Такий підхід дозволяє вивчити вплив температурно-вологісного режиму музейних приміщень на процеси навантаження й деформування полімерно-дисперсних матеріалів музейних експозицій. Уведення в систему диференціальних рівнянь, що описують процеси тепломасообміну й деформації в колоїдних капілярно-пористих тілах з урахуванням відносної вологості середовища, у якому знаходиться матеріал, дозволяє максимально точно описати процеси, які відбуваються при музейному зберіганні експонатів. Отримані в роботі результати можуть бути використані для розробки інженерних методів розрахунку систем формування мікроклімату музейних приміщень, як на стадіях проектування відповідних технічних систем, так і в режимах реальної експлуатації останніх.
Посилання
Robotnov Y. I. Elementy nasledsdvennoi mekhaniki tverdykh tel. Nauka, 1977.
Urzhumtsev Y. S., Maksimov R. D. Prognostika deformativnosti polimernykh materialov. Zinatne, 1975.
Urzhumtsev Y.S., Cherskiy I.I. “Naychnye оsnovy inzhenernoi klimatologii polimernykh i kompozitnykh materialov.” Mekhanika kompozitnykh materialov, no.5, 1985.
Lykov A. V. Teoriya sushki.Nauka, 1968.
Boltzmann L. “Zur. Theorie der elastischen Nachwirming.” Annalen der Physik, vol. 241, Iss. 11, 2006. https://doi.org/10.1002/andp.18782411107
Iliushyn A. A., Pobedrya B. E. Osnovy matematicheskoi teorii. Nauka, 1970.
Koltunov M. A. Polzuchest i relaxatsiia. Vysshaya shkola, 1976.
Rzhanitsyn A.R. Nekotorye voprosy mekhaniki system, deformiruiuschikhsya vo vremeni. Stroyizdat, 1949.
Koltunov M. A., Bezukhov V. N. “Analiz polzuchesti ortotropnogo stekloplastika.” Vestnik Moskovskogo universyteta. Seriia: Matematika i mekhanika, 1963, no. 6.
Koltunov M. A. “K voprosu vybora yader pri reshenii zadach s uchetom polzuchesti i relaksatsyi.” Mekhanika polimerov, no. 4, 1966, pp. 483-497.
Leaderman H. Elastic and Crup. Properties of Filamentous and other High Nolymers. Washington: Textile Foundation, 1993.
Koltunov M.A. “Metod uprugikh resheniy zadach termovyazkouprugosty.” Mekhanika polimerov, no. 4, 1970.
Urzhumtsev Y.S. “Vlago-vremennaya analogiia.” Mekhanika polimerov, no. 5, 1972, pp. 780-786.
Koltunov M.A. “K voprosu postroeniia nelineinykh sootnosheniy termoviazkouprugosti.” Mekhanika polimerov, no. 6, 1967.
Ferry D. Viazkouprugie svoystva polimerov. IL, 1963.
Urzhumtsev Y. S. “Prognostika deformativnosti protsessov razrusheniia polimernykh materialov.” Mekhanika polimerov, no. 3, 1975, pp. 498-514.
Lutsyk R. V.. , Mentkovskiy Y. L., Kholod V. P. “Relaxatsiia napriazheniy v polimernykh materialakh pri ih teplo – i masoobmene so sredoy.” Izvestiia vuzov. Tekhnologiia legkoy promyshlennosti, no. 4, 1986, pp. 57-60.
Kristensen R. Vvedenie v teoriiu viazkouprugosti. Mir, 1974.
Lutsyk R. V., Khomiiak N. E. “Vliiani`e vlagi na relaksatsyonnye svoistva i ostatochnuiu defarmatsiiu dublirovannikh tkaney dlia verkha obuvi.” KOP, no. 1, 1985, pp. 53-55.
Lutsyk R. V., Sliusarenko O. S., Shevchenko A. P. “Vliianie vlagi na relaksatsionnye svoistva sherstianykh tkaney razlichnoy slozhnosti.” Izvestiia vuzov. Tekhnologiia legkoy promyshlennosti, no. 2, 1981, pp. 14-17.
Lutsyk R.V., Mentkovskiy Y. L., Kholod V. P. “K teorii viazkouprugosti dispersnykh system v usloviiakh teplomasoobmena.” Inzhenerno-fizicheskiy zhurnal, vol., no. 4, 1990, pp. 655-660.
Lykov A. V. Teoriia teploprovodnosti. Vysshaya shkola, 1967.
Lykov A. V., Mikhailov Y. A. Teoriia teplo- i masoperenosa. GEI, 1963.
Lutsyk R. V., Malkin E. S., Abarzhy I. I Teplomasoobmen pri obrabotke tekstilnykh materialov. Naukova dumka, 1993.
Rebinder P.A. O formakh sviazi vlagi s materialom v protsesse sushki i uluchsheniia kachestva materialov. Profizdat, 1958.
Van Krevelen D. V. Svoistva i khimicheskoe stroenie polimerov. Khimiia, 1976.
Chesunov V. M., Zakharova A. A. Optimizatsiia protsessov sushki v legkoi promishlennosti. Legprombytizdat, 1985.
Lykov A. V. Yavleniia perenosa v kapliarnoporistikh telakh. Izd. tekhn.-teor. lit., 1954.
Lutsyk R.V. Razrabotka metodov izucheniia, analiz vzaimosviazi i prognozirovanie teplomasoobmennykh i fiziko-mekhanicheskikh svoistv tekstilnykh i kozhevno obuvnykh materialov. Diss. abstract. Moskva, 1988.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Volodymyr Dovhaliuk, Yurii Chovnyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
