Аналіз та розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії швидкісних водо-водяних теплообмінників для гарячого водопостачання
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2018.25.13-18Ключові слова:
ексергетичний коефіцієнт корисної дії, теплообмінні апарати, теплообмінники-змішувачіАнотація
Розроблена методика розрахунку ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) як для окремих елементів теплообмінних апаратів, так і для всієї конструкції. На основі відомих теплотехнічних даних виконані розрахунки ЕККД одноступеневих і двоступеневих теплообмінників. Встановлено, що ЕККД одноступеневих теплообмінників коливається в межах 0,74...0,77, а двоступеневих – 0,84...0,86 і практично не залежать від конструкції та способу приєднання до трубопроводів теплової мережі. Втрата ексергії у швидкісних теплообмінниках з фізичної точки зору пояснюється зміною температури (питомою теплоємністю) при теплообміні і відведенні нагрівальних потоків за межі системи гарячого водопостачання. Підвищення значення ЕККД можливо за рахунок збільшення кількості секцій теплообміну, але з практичної точки зору воно недоцільне і більш глибоке охолодження нагрівального теплоносія може викликати порушення температурного режиму систем опалення. Перехід до групових і індивідуальних систем теплопостачання обмежує застосування швидкісних теплообмінників для гарячого водопостачання. Їхнє використання доцільне в теплових мережах з потужними джерелами теплоти, наприклад від ТЕЦ або промислово-опалювальної котельні. Для ефективного використання теплової енергії в процесі підготовки гарячого водопостачання бажано використовувати теплообмінники-змішувачі теплових потоків.
Посилання
Tekhnycheskaia termodynamika. Pod. red. V. Krutova, Mashinostroenie, 1991.
Buliandra O. F. Tekhnichna termodynamika. Tekhnika, 2006.
Chepurnyi M. M., Tkachenko S. Y. Osnovy tekhnichnoi termodynamiky. Podillia - 2000, 2004.
Spravochnik proektyrovshchika. Proektirovanie teplovykh setei. Pod. red A. A. Nikolaeva. Stroiizdat, 1965.
Yenin P. M., Shvachko N. A. Teplopostachannia (chastyna I «Teplovi merezhi i sporudy»). Kondor, 2007.
Kozіn V. E., Levina T. A., Markov A. P., Pronina Y. B., Slemzin V. A. Teplosnabzhenie. Vysshaia shkola, 1980.
Oleksandriuk A. A. Raschet y proektirovanie indyvidualnykh teplovikh punktov. DHASA, 1999.
Brodianskii V. M.Eksergeticheskii metod termodinamicheskogo analiza. Energiia.1973.
V. M. Brodianskii, G. P. Verhivker, Ia. Ia. Karchev i dr. Eksergeticheskie raschety tekhnicheskikh sistem. Nauk. dumka, 1991.
Sokolov E. Ia. Energeticheskie osnovy transformatsii tepla i protsessov okhlazhdeniia. Energoizdat, 1981.
Malkin E. S., Zhuravska N. Ye. “Rozrakhunky enerhetychnoi ta ekserhetychnoi efektyvnosti system hariachoho vodopostachannia obiektiv zhytlovokomunalnoho sektora.” Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 20, Kyivskyi natsionalnyi universytet budivnytstva i arkhitektury, 2016. рр. 3-13.
Labai V. Y. “Zalezhnist ekserhetychnoho KKD kondytsionera vid zminy temperatur teplo- ta kholodonosiiv.” Nova tema. no. 2, 2008, pp. 27–28.
Zadoiannyi O. V. “Ekserhetychni kryterii pry otsintsi enerhooshchadnosti system kondytsionuvannia povitria bu-divel i sporud.”Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 17, Kyivskyi natsionalnyi universytet budivnytstva i arkhitektury, 2014. рр. 3-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleksandr Holyshev, Vitalii Denhub, Viktoriia Konovaliuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
