Моделирование параметров излучения между поверхностями произвольного положения с использованием точечного исчисления
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2018.26.50-55Ключові слова:
моделирование, теплообмен излучением, угловой коэффициент облученности, точечное исчисление, температураАнотація
При моделировании теплообмена излучением между поверхностями одним из основных параметров является угловой коэффициент облучённости. Его определение представляет особую сложность, и в настоящее время расчёты осуществляются для прямоугольных плоскостей, расположенных или параллельно или перпендикулярно друг другу. В реальности же поверхности могут занимать различные положения в пространстве и иметь многообразные формы. Поэтому целью данной работы является разработка метода моделирования параметров излучения между поверхностями, произвольно расположенными в пространстве и имеющими нестандартную форму с необходимой точностью на основе использования математического аппарата точечного исчисления. Для этого формируются множества точек сканирования. Для соседних четырёх точек сканирования определяются параметры излучения: тепловой поток, температура и коэффициент облученности и суммируются по всей площади поверхности. Разработанный метод моделирования позволит упростить эту задачу и сократить время расчётов, поскольку исключает составление громоздких систем уравнений, которые решаются численными методами. Дальнейшие исследования будут направлены на разработку программного комплекса по формированию комфортных температурно-влажностных условий в помещениях при наличии поверхностных излучателей различных форм и различно расположенных в пространстве.
Посилання
Ilinskii V. M. Stroitelnaia teplofizika (ograzhdaiushchie konstruktsii i mikroklimat zdanii). Vysshaya shkola, 1974.
Fokin K. F. Stroitelnaia teplotekhnika ograzhdaiushchikh chastei zdanii. Stroyizdat, 1973.
Yegorchenkov V. A. “Pryamaya yestestvennaya osveshchennost' ot chetyrekhugol'nogo svetoproyema v ploskosti obshchego polozheniya.” Prikladna geometríya ta ínzhenerna grafíka: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 90, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2012, pp. 102-106.
Bankhidi L. Teplovoy mikroklimat pomeshcheniy: Raschet komfortnykh parametrov po teplooshchushcheniyam cheloveka. Stroyizdat, 1981.
Kollmar A., Lieze B. Die Strahlungsheizung. München, 1957.
Maliavina E. G. Stroitelnaia teplofizika. MGSU, 2011.
Tabunshchikov Yu .A., Brodach M. M. Matematicheskoye modelirovaniye i optimizatsiya teplovoy effektivnosti zdaniy. AVOK-PRESS, 2002.
Balіuba I. G., Naіdysh V. M. Tochechnoe ischislenie. Izd-vo MGPU im. B. Khmelnitskogo, 2015.
Yehorchenkov V. O. “Otsinka efektyvnosti seredovyshcha budivelʹ shcho do vplyvu na lyudynu za kilʹkoma parametramy na osnovi tochkovoho chyslennya.” / Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 24, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2018, pp. 32-39.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Volodymyr Yehorchenkov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
