Тепловой поток конденсатора усовершенствованной системы утилизации теплоты отработанных газов
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2018.26.28-33Ключові слова:
теплоснабжение, отработанные газы, печи обжига строительных материалов, тепловые насосы, конденсаторАнотація
Авторами обоснована необходимость совершенствования ранее предложенного варианта системы утилизации теплоты отработанных газов вращающихся печей в направлении более рационального использования располагаемого температурного потенциала газов в процессе нагрева воды со снижением мощности теплонасосной составляющей. Принцип работы совершенствованного варианта аналогичен ранее разработанной базовой системе. После традиционной очистки от пыли отработанные газы из вращающейся печи поступают в фильтр тонкой очистки, а затем направляются в рекуперативный теплообменник для предварительного их охлаждения. Газы последовательно проходят первую и вторую контактную камеру для более глубокого их охлаждения. Особенность тепломассообменных процессов заключается в том, что в первой секции предварительного охлаждения процесс контактного взаимодействия потоков проходит при более высокой температуре воды после соответствующего теплообменника. Во второй камере происходит более глубокое доохлаждение парогазовой смеси. Здесь вода из поддона поступает в конденсатор теплонососной установки, а затем неразделяющимся потоком в теплообменник для подогрева в процессе предварительного охлаждения исходных отработанных газов. При этом возрастает составляющая традиционного рекуперативного отбора теплоты с одновременным повышением степени очистки отработанных газов в системе. Регенерация воды в поддоне контактной камеры реализуется по аналогичному принципу увеличения её расхода на исходном теплотехнологическом цикле производственного процесса, как и в базовой схеме. В результате для усовершенствованной системы аналитически установлена многофакторная зависимость теплового потока в конденсаторе, учитывающая исходные и режимные параметры структурных подсистем, которая является основой для определения технико-экономических, экологических показателей и энергетической эффективности всей системы.
Посилання
Khodorov E. I. Pechi cementnoj promyshlennosti. Izdftelstvo literatury po stroitelstvu, 1968.
Drevickii, E. G., Dobrovolskii A. G., Korobok A. A. Povyshenie jeffektivnosti raboty vrashhajushhihsja pechej. Strojizdat, 1990.
Polunіn Ju. N., Petrash V. D. “Termotransformatorna sistema vіdboru teploty z vіdpratsevanykh gazіv dlia promyslovoho teplopostachannia.” Patent of Ukraine 100923. 11 February 2013.
Petrash V. D., Polunin Ju. N. “Termotransformatornaia sistema teplosnabzheniia na osnove kontaktno-rekuperativnogo okhlazhdeniia otrabotannykh gazov vrashchaiushchikhsia pechei proizvodstva stroitelnykh materialov.” Vіsnyk ODABA, Iss. 53, 2013.
Petrash V. D., Polunin Ju. N. “Otbor i transformaciia energii otrabotannykh gazov vrashchaiushchikhsia pechei dlia promyshlennogo teplosnabzheniia.” Energotehnologiia i resursosberezhenie, Iss. 6, 2013.
Petrash V. D., Polunin Ju. N. “Zavisimost energeticheskoi effektivnosti raboty teplonasosnoi sistemy teplosnabzheniia ot parametrov abonentskikh sistem.” Vestnik GGTU, no. 4, 2017.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vitalii Petrash, Yurii Polunin, E. Heraskina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
