Можливості використання нормативного методу «Тепловий розрахунок котельних агрегатів» для розрахунку жаротрубно-димогарних котлів
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2018.27.18-22Ключові слова:
жаротрубно-димогарні котлі, тепловий розрахунок, коефіцієнт теплообмінуАнотація
Останні роки в системах централізованого теплопостачання міст України набула поширення практика використання жаротрубно-димогарних водогрійних котлів при заміні водогрійних котлів у опалювальних котельнях після завершення строку експлуатації. При цьому жаротрубні котли можуть бути використані як імпортні , так і вітчизняні. Проектування котельних з такими котлами і, особливо, їхнє конструювання часто вимагає проведення теплового розрахунку котла,перевірочного або конструктивного. При цьому виникає проблема. Чинний в Україні нормативний документ «Тепловий розрахунок котельних агрегатів» не містить вказівок щодо розрахунку жаротрубно-димогарних котлів. Він дає настанови з розрахунку водогрійних та парових котлів, до того ж тільки з потужністю більше 75 т/год. Такі настанови не завжди можна використати напряму, безпосередньо. Наприклад, для жаротрубно-димогарних котлів використовуються жарові труби з хвилястою поверхнею стінок. Такий випадок не передбачений в нормативному документі. Серед іншого, виникають труднощі щодо визначення параметру М, який враховує характер розподілу температури за висотою жарової труби та залежний від відносного місцезнаходження максимальної температури полум’я. Наявність таких проблем обумовлює необхідність розроблення спеціального нормативного документу з рекомендаціями щодо виконання теплового розрахунку жаротрубно-димогарних котлів або додатку до чинного нормативного документу, присвяченого вирішенню цієї проблеми. Сформульовано опис основних проблем, які виникають при виконанні теплового розрахунку жаротрубно-димогарних котлів за допомогою чинного в Україні нормативного документу «Тепловий розрахунок котельних агрегатів», і показаний шлях їхнього вирішення.
Посилання
Khаvаnов P. А. “Vоdоgrеinyе kоtlоаgrеgаty mаloi mоshchnоsti. Теplоtеkhnicheskiе оsоbеnnоsti primeneniia.” AVОК, № 5, 2011.
Теplоvоi rаschet kotelnykh аgrеgаtоv (Nоrmаtivnyi mеtоd), Enеrgiia, 1973.
Vеrеs А. А., Sаpunоv О. G. “О raschete teploobmene v topkakh zhаrоtrubnykh parovykh i vоdоgrеinykh kоtlоv.” Enеrgоsbеrеzhеniе i vоdоpоdgоtоvkа, vol. 73, № 5, 2011.
Khаustоv S. А., Zаvоrin А. S., Fisеnkо R. N. “Chislennoе issledovanie protsessov v zhаrоtrubnоi tоpkе s reversivnym fаkеlоm.” Izvestiia Тоmskоgо pоlіtеkhnіchnоhо universitets, vol. 322, № 4, 2013.
Stеpаnоv D. V., Тkаchеnkо S. I., Bоdnаr L. А. “Еkspеrymentalnі dоslіdzhеnnia tеplооbmіnu v zhаrоtrubnоmu vоdоgrіinomu kоtlі.” Vіsnyk Vіnnytskogо pоlіtеkhnіchnоhо іnstytutu, № 1, 2008.
Мikhееv М. А. Оsnоvy tеplоpеrеdаchi. Enеrgiia, 1977.
Shchеgоlеv М. М., Gusеv, Yu. L., Ivаnоvа М. S. Коtеlnyе ustаnоvki. Izd-vо litеrаtury pо stroitelstvu, 1972.
Shоrin S. N. Теplоpеrеdаchа. Vysshaia shkola, 1964.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Pavlo Glamazdin, Mariia Kryvoruk, Rudolf Schwarzenberger
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
