Оцінювання ефективності різних способів організації повітрообміну
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2026.57.156-184Ключові слова:
змішувальна вентиляція, витісняюча вентиляція, повітрообмін, повітророзподілення, стратифікація, ефект КоандаАнотація
Забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату у приміщеннях за допомогою механічних, припливно-витяжних систем вентиляції повітря є найрозповсюдженішим методом. У даній сфері існують різні варіанти подавання зовнішнього повітря, кожен із яких може запропонувати більш ефективні рішення залежно від того, який тип приміщення і які він несе експлуатаційні завдання. Основним чинником розробки системи вентиляції — це видалення з нього шкідливих надходжень, які з часом накопичуються в повітрі, і заміна видаляючого повітря новим, припливним. Розрізняються такі найрозповсюдженіші типи шкідливих надходжень в приміщення, а саме: запахи, тепло, волога, CO₂, аерозолі, хімічно небезпечні елементи, пилові частинки. Для певного типу забруднюючих чинників, і також, в залежності від параметрів експлуатації приміщення, необхідно підбирати відповідний метод повітрообміну. Для того, щоб гарантувати комфортне перебування людей в робочій зоні приміщення, що, своєю чергою, дозволить запобігти поганому самопочуттю людей. У даній статті представлені різні варіанти організації подачі та видалення повітря в приміщенні, залежно від способу подавання та видалення повітря, конфігурації та розташування повітророзподільників в приміщенні. Для винесення висновків, буде представлена їхня візуалізація, яка в свою чергу, була змодельована методами обчислювальної гідродинаміки.
Посилання
Klymenko, H. M. Povitriorozpodil u stysnenykh umovakh vyrobnychykh prymishchen z teplonadlyshkamy. PhD dissertation, National University "Lviv Polytechnic," 2015. Scientific advisor V. B. Dovhaliuk. 8 Apr. 2015. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0415U000963/.
“Zahalne uiavlennia pro vytisniaiuchu ventyliatsiiu.” MPK.ua, https://mpk.ua/zagalne-uyavlennya-pro-vytisnyayuchu-ventylyacziyu-chastyna-1/ . Accessed 15 June 2026.
Zinych, P. L. Ventyliatsiia hromadskykh budivel. KNUBA, 2002.
DBN V.2.5-67:2013: Opalennia, ventyliatsiia ta kondytsionuvannia. Ministry of Regional Development, Construction, and Housing and Communal Services of Ukraine, 2013. https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3074971619479783152
Mileikovskyi, V., V. Vakhula, and O. Dudnikov. “Teoretychni doslidzhennia orhanizatsii povitroobminu z bahatostrumynnymy povitrorozpodilnykamy.” Ventyliatsiia, Osvitlennia ta Teplohazopostachannia, no. 49, 2024, pp. 56–81. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2024.49.56-81.
Dovhaliuk, V. B. Aerodynamika Ventyliatsii. IVNVKP “Ukrheliotekh,” 2015.
Dovhaliuk, V. B. “Formuvannia ta Rozvytok Konvektyvnykh Potokiv Bilia Teplovykh Dzherel Promyslovykh Tseksiv.” Ventyliatsiia, Osvitlennia ta Teplohazopostachannia, vol. 1, 2001, pp. 43–56. http://nbuv.gov.ua/UJRN/votp_2001_1_7
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Володимир Вахула, Дар'я Мамрикова, Денис Юзьков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
