Моделювання ежектора в системі випробування герметичності об’єктів підвищеної небезпеки

Автор(и)

  • Сергій Цибитовський Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна http://orcid.org/0009-0009-1313-9988

DOI:

https://doi.org/10.32347/2409-2606.2026.56.131-152

Ключові слова:

атомна електростанція, система герметичного огородження, випробування герметичності, ежектор, математичне моделювання

Анотація

Розвиток ядерної енергетики ґрунтується на трьох основних принципах: безпека, економічність та ставлення суспільства. Одним з важливих ступенів захисту є локалізаційні системи безпеки, які призначені для утримання радіоактивних речовин у межах енергоблоку та для запобігання їхнього вивільнення до навколишнього середовища. Актуальним є завдання ефективного функціювання захисту, зокрема випробування герметичності системи герметичного огородження (СГО), що є останнім бар’єром, який запобігає виходу радіоактивних продуктів до навколишнього середовища при важкій аварії. При випробуваннях герметичності СГО й елементів системи локалізації аварії на АЕС України використовується метод «абсолютного тиску». Такі випробування тривають понад 25 годин. Одним з рішень зменшення часу нагнітання повітря при випробуваннях герметичності захисної оболонки АЕС є використання ежектора, який пришвидшує подавання повітря компресором. У даній роботі запропоновано новий підхід до розрахунку ежектора, що підвищує ефективність і стійкість обчислень. Оптимізування часу нагнітання повітря відбувається за двома параметрами – модулем ежектора та тиском на виході з компресора. Розрахунок роботи системи без і з ежектором показує, що за допомогою останнього можна скоротити час заповнення СГО на 38,8 %, що дозволить зменшити і загальний час випробувань. Наявність фільтра на вході повітря, що підсмоктується, знижує ефект від використання ежектора: зменшення часу нагнітання буде дорівнювати 35,5 %. Моделювання методами обчислювальної гідродинаміки підтверджує оптимальний модуль ежектора 8,6. Також моделювання наочно показує потоки в ежекторі. Зокрема виявлено ефективне використання довжини камери змішування. Виявлено можливості оптимізування геометричної форми задля зменшення втрат енергії у складній течії довкола сопла.

Біографія автора

Сергій Цибитовський, Київський національний університет будівництва і архітектури

аспірант

Посилання

Shyrokov, S. Yaderni Enerhetychni Reaktory. KPI, 1997.

Kravchenko, V., А. Vlasov, А. Golovchenko, А. Mazurenko, V. Dubkovskyi, O. Chulkin. “State and Prospects of Containment Tightness Tests for VVER-1000 Reactor Installations.” Nuclear and Radiation Safety, no. 2(98), June 2023, pp. 53–60. DOI.org (Crossref), https://doi.org/10.32918/nrs.2023.2(98).05.

V. Kravchenko, A. Vlasov, A. Andryushchenko, D. Vlasov, A. Golovchenko, P. Gavrilov. “REDUCED AIR INJECTION TIME DURING CONTAINMENT TESTING DUE TO THE USE OF AN EJECTOR.” Odes’kyi Politechnichnyi Universytet Pratsi, vol. 1, no. 65, 2022, pp. 62–69. DOI.org (Crossref), https://doi.org/10.15276/opu.1.65.2022.07.

Butenko, O., S. Smyk. “Improvement of the central ejector efficiency under nonoptimal operating modes.” Naukovyi Visnyk Natsionalnho Hirnychnoho Universytetu [Dnipropetrovsk], vol. 2, 2015, pp. 57–61, https://nvngu.in.ua/index.php/en/archive/on-the-issues/1072-2015/contents-no-2-2015/geotechnical-and-mining-mechanical-engineering-machine-building. Geotechnical and Mining Mechanical Engineering, Machine Building.

Sokolov, E., N. Zinger. Struinyie apparaty. 3rd ed., Energoatomizdat, 1989.

Kahaner, David, Cleve Moler, S. Nash. Numerical Methods and Software. Prentice Hall, 1977, https://web.archive.org/web/20241122234113/https://www.hlevkin.com/hlevkin/60numalgs/Fortran/Kahaner-Moler-Numerical-Methods-and-Software.pdf, https://www.hlevkin.com/hlevkin/60numalgs/Fortran/Kahaner-Moler-Numerical-Methods-and-Software.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-02

Як цитувати

Цибитовський, С. (2026). Моделювання ежектора в системі випробування герметичності об’єктів підвищеної небезпеки. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання, 56, 131–152. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2026.56.131-152