Проблеми переходу України на власне забезпечення газовим ресурсом

Анотація

Україна має розвинуту мережу магістральних і розподільчих газопроводів. У цілому газова мережа розрахована для прийняття на сході природного газу до 300 млрд м³, використання в Україні біля 100 млрд м³ та транспортування на захід 200 млрд. На цей час Україна не приймає газ з росії, переходить на власне забезпечення. При цьому частка викопних ресурсів зменшується, а збільшується відсоток відновлювальних і вторинних (біометан, водень тощо). Одночасно замість централізованого входу природного газу газова мережа може отримувати газ з джерел які розміщенні у всій території України, що погано вписуються в наявну схему руху газу зі сходу на захід. У роботі виконано аналіз можливостей повного покриття власного газоспоживання та експорту газу з використанням відновлюваних газів. У цілому значна кількість природного газу може бути замінена біометаном (в перспективі до 21,8 млрд м³) та воднем – до 1,5 млрд м³. Проте при заміні газів і непередбачуваному розташуванні джерела альтернативного газопостачання забезпечити кожного споживача конкретним об’ємом є інколи проблематичним. У роботі запропоновано варіанти транспортування відновлюваних газів. Показано доцільність використання скрапленого газу пропан-бутану. Визначено, що скраплення біометану для потреб внутрішнього газопостачання пов’язано зі значними проблемами та затратами енергії на підтримання низької температури протягом тривалого часу.