Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання

Підвищення ефективності та надійності роботи розпилювальних установок для сушіння молочних продуктів

Анатолій Макаров — 2025-03-07

Проаналізовано дослідження та методики розрахунку установок розпилювального сушіння для виробництва сухих молочних продуктів як одного із ефективних способів, широко розповсюдженого в практиці сушіння. Розглянуто напрями підвищення ефективності та надійності роботи розпилювальних сушильних установок шляхом удосконалення їх технологічної схеми – перехід від одноступеневого до триступеневого процесу сушіння. Підтверджено надійність роботи розпилювальних установок без налипання продукту завдяки застосуванню повітряного днища з відповідною аеродинамікою струменевих потоків. Наведено результати досліджень процесу киплячого шару молочного порошку, як другої стадії сушіння. Визначено межі робочого процесу кипіння та конструктивні і режимні параметри камери киплячого шару. Запропоновано удосконалену методику практичного розрахунку розпилювальної сушильної установки для сушіння молочних продуктів на підставі термограми сушіння краплі продукту та експериментальних даних по величині частки активного об’єму за результатами випробувань типового зразка сушильної установки. Виконано розрахунковий аналіз спільної роботи сушильної камери і камери киплячого шару. Приведено результати наукових і дослідно-конструкторських робіт по вдосконаленню розпилювальних сушильних установок з метою переходу від застарілого одноступеневого розпилювального сушіння з охолодженням продукту в пневмотранспорті до єдиного триступеневого процесу, що включає розпилювальне сушіння, сушіння в псевдозрідженому стані та віброохолодження. Ефективність реалізованих технічних рішень підтверджено результатами пуско-налагоджувальних випробувань модернізованих сушильних установок та під час її подальшої експлуатації. Набутий науково-технічний досвід ПрАТ «Калинівський машинобудівний завод» (м. Калинівка, Вінницька обл.) по модернізації та введення в експлуатацію розпилювальних сушильних установок у сукупності з досвідом виробництва обладнання для обробки молочних продуктів: газових високотемпературних повітронагрівачів, вакуум-випарних установок є основою для їх серійного виробництва.

Аналіз ефективності децентралізованих систем вентиляції з рекуперацією теплоти

Богдан Гулай — 2025-03-07

Дана стаття присвячена дослідженню децентралізованих припливно-витяжних систем вентиляції (ДПВСВ) із рекуперацією теплоти, які є важливим елементом для забезпечення енергоефективного повітрообміну в сучасних герметичних будівлях. Вивчено проблематику природної вентиляції, яка в сучасних умовах не може забезпечити належний рівень повітрообміну без втрат теплоти, особливо взимку та влітку, і підведено до обґрунтування ефективності механічних систем вентиляції. Проведено порівняння централізованих та децентралізованих систем, підкреслюючи переваги останніх у простоті монтування, економії простору та можливості встановлення в уже відремонтованих приміщеннях. У роботі аналізуються три зразки ДПВСВ, оснащені мідними теплообмінниками, що забезпечують високу теплопередачу. Основна мета дослідження — виявлення сильних та слабких сторін наявних пристроїв і розроблення рекомендацій для їх удосконалення, враховуючи кліматичні особливості регіонів України та Європи. Дослідження підтверджує ефективність протиточних систем, що працюють на одночасний приплив і витяжку, як оптимальних рішень для підтримання комфортного та енергоефективного мікроклімату

Визначення еколого-енергетичних характеристик сучасних газових котлів малої потужності та преспективний розвиток технології топкових процесів

Олександр Барковський — 2025-03-07

Проведені теплотехнічні дослідження сучасних котлів малої потужності (до 100 кВт) вітчизняних та зарубіжних виробників на природному газі близьких до номінальних режимів роботи. Отримані параметри узагальнені. Оскільки в опалювальному сезоні котли в більшості працюють на мінімальних і середніх режимах потужності, виконувалися дослідження теплоагрегатів фірми Viessmann Group марки «Vitogas 050», теплопродуктивністю 35 кВт, обладнаних атмосферними пальниками різних модифікацій з регульованою потужністю 20 – 100 % і 65 – 100 %. З метою пошуків підвищення енергетичних і екологічних показників та наближення вимог Європейських стандартів виконувалися дослідження режимів згоряння газу в апараті АОГВ 13 С в умовах фактичної експлуатації. В апараті змінювалися різні комплекти автоматизації пальникового пристрою. Аналіз науково-практичних особливостей котлів малої потужності та їх екологічні показники свідчать, що процес горіння повністю не завершується і в навколишнє середовище викидається значна кількість шкідливих продуктів не повного горіння. Головною причиною цього явища є відносно низька реакційна спроможність природних газоподібних вуглеводнів. Це свідчить, що наявні технологічні методи не вирішують ефективне сумішоутворення між киснем і горючим паливом. Без принципових змін організації топкових процесів розробка майбутньої теплогенеруючої техніки не має перспективи. Потрібен перехід на нові принципи згоряння вуглеводів, що базуються на ініціюванні термохімічних реакцій у топкових процесах горіння. Підвищення реакційної спроможності сумішоутворення може бути при застосуванні активних радикалів озону, що в пілотних дослідженнях дали позитивний результат.

Моделювання надшвидкого аварійного охолодження стінки корпусу реактора ВВЕР-100

В'ячеслав Попов — 2025-03-07

Найбільша в Європі Запорізька АЕС знаходиться в тимчасовій окупації. Є обґрунтовані підозри щодо дотримання всіх норм і стандартів України та рекомендацій МАГАТЕ щодо управління цим великим та надзвичайно складним та відповідальним об’єктом. Цілком ймовірно, що мали місце неодноразові порушення режимів роботи АЕС, а також можливі навмисні диверсійні заходи, в результаті яких буде введено режим аварійного охолодження корпусу реактора ВВЕР-1000. Ресурс корпусу реактора визначає термін служби всього блоку АЕС. А серед режимів аварії АЕС, небезпечних для корпусу реактора ВВЕР-1000, найбільш небезпечними для його цілісності та радіаційного ресурсу є режими з його швидким охолодженням. Таким чином, складна та небезпечна ситуація, що склалася на Запорізькій АЕС, через можливі аварійні режими з надшвидким охолодженням реакторів, може призвести до їх виходу з ладу, а отже, і блоків Запорізької АЕС. Ці питання розглядаються в роботі, а саме розглядається аварійний режим надшвидкого охолодження реактора ВВЕР-1000 зі швидкістю 1800 градусів на годину з чисельним рішенням задачі нестаціонарної теплопровідності методом скінчених різниць з використанням неявних різницевих схем. Оцінено вплив цього режиму на циклічне пошкодження металу корпусу реактора ВВЕР-1000 та на його крихку міцність. Зроблено відповідний прогноз його радіаційного життя. Для цього визначається найгірша постульована критична тріщина, для якої прогнозований термін служби реактора є найменшим. Апробовано експрес-методику зазначеної розрахункової оцінки для корпусів ВВЕР-1000, яка містить усі необхідні розділи згідно з нормами та рекомендаціями МАГАТЕ: теплопровідність, напружений стан, циклічні пошкодження, радіаційний ресурс. Методика є актуальною та корисною для оцінки безпеки реакторів типу ВВЕР та негативних наслідків, у тому числі в умовах терористичних дій окупаційної адміністрації (на прикладі Запорізької АЕС)