Дослідження ексергетичного коефіцієнта корисної дії водяних теплових мереж і систем опалення
DOI:
https://doi.org/10.32347/2409-2606.2019.28.53-58Ключові слова:
ексергетичний ККД, теплові мережі, анергія, ексергетична ефективністьАнотація
Проведене дослідження ефективності ексергії шляхом визначення ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) залежно від режиму роботи теплових мереж та температури зовнішнього повітря на основі визначень характеристик ексергії ε (корисно використаної теплоти) та анергії а (безповоротно втраченої теплоти) в навколишньому середовищі. Отримана розрахункова формула для визначення ексергетичного коефіцієнту корисної дії ηε для теплових мереж. Виконані розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії для різних режимів регулювання теплового навантаження. Визначено, що при регулюванні режимів теплопостачання за «підвищеними» графіками значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії зменшується і знаходиться в діапазоні 0,90...0,941. Також виконана оцінка ексергетичної ефективності систем опалення житлових будинків при режимах регулювання за «опалювальними» та «підвищеними» графіками. Визначені ексергетичні коефіцієнти корисної дії опалювальних систем, які на 1,2...1,8 % вищі за ексергетичний коефіцієнт корисної дії теплових мереж. Це пояснюється тим, що в системі опалення не враховується анергія безповоротних втрат теплоти від подавального теплопроводу. Наведені результати розрахунків ексергетичного коефіцієнта корисної дії для опалювальних систем: при режимах регулювання за «опалювальними» графіками – η0; за «підвищеними» графіками – η0'. Доведено, що зі зменшенням температури зовнішнього повітря значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії також зменшуються. Рекомендується при середньорічній температурі зовнішнього повітря за опалювальний період в інтервалі від 1,0 до 2,0 °С для теплових мереж застосовувати «опалювальні» графіки регулювання.Посилання
Gromov N.K., Shubin E.P. Teplovye seti. Spravochnoe posobie po proektirovaniiu, Energoatomizdat, 1988.
Safonov A. P. Sbornik zadach po teplofikatsii i teplovym setiam. Enernoatomizdat, 1985.
Labai V. Y. "Zalezhnist ekserhetychnoho KKD kondytsionera vid zminy temperatur teplo- ta kholodonosiiv." Nova tema, no. 2, 2008. pp. 27-28.
Zadoiannyi O. V. "Ekserhetychni kryterii pry otsintsi enerhooshchadnosti system kondytsionuvannia povitria budivel i sporud." Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 17, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2014, pp. 3-9.
Malkin E. S., Zhuravska N. Ye. "Rozrakhunky enerhetychnoi ta ekserhetychnoi efektyvnosti system hariachoho vodopostachannia obiektiv zhytlovokomunalnoho sektora." Ventyliatsiia, osvitlennia ta teplohazopostachannia: Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Iss. 20, Kyiv National University of Construction and Architecture, 2016, pp. 3-13.
Holyshev O. M., Denhub V. I., Konovaliuk V. A. "Analiz ta rozrakhunky ekserhetychnoho koefitsiienta korysnoi dii shvydkisnykh vodovodianykh teploobminnykiv dlia hariachoho vodopostachannia." Stroitelstvo, materialovedenie, mashinostroenie: Sbornik nauchnykh trudov. Seriyia: Bezopasnost zhyznedeiatelnosti, Iss. 105, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture, 2018. pp. 199-203. DOI: 10.30838/P.CMM.2415.250918.201.152
Yantovskii E. I. Potoki energii i eksergii. Nauka, 1988.
Brodianskii V. M., Verkhivker G. P., Karchev Ya. Ya. i dr. Eksergeticheskie raschety tehnicheskih sistem. Naukjdf dumka, 1991.
Tehnicheskaia termodinamika. Edited by Krutov V. I. Mashinostroenie, 1991.
Kovalchuk V. A., Matsyeva T. S. Teplopostachannia. National University of Water and Environmental Engineering, Rivne. 2013.
Yenin P. M. Shvachko N. A. Teplopostachannia. Kondor, 2007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vitalii Denhub, Viktoriia Konovaliuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
